Transcription
Сьогодні Хрестопоклонна неділя, а це означає, що кожний православний християнин піде до храму Божого, щоби поклонитися животворящому Дереву Христа Господня, на якому звершено спасіння людського роду. Чому саме сьогодні свята Церква і зносить на середину храму Хрест животворящий?
Ми з вами, дорогі браття і сестри, три тижні потрудилися, вступивши на попич святого Великого посту. О ці тижні ми чуть втомилися, але найгірше інколи – коли за ці три тижні ми втратили внутрішнє бажання нести свій подвиг, досягнути тієї мети, тих завдань, які ми поставили перед собою на початку Великого посту. Целі людські спадають, і нам здається інколи, що, а можливо, не треба так ревно відноситися до тих установ, які свята Церква пропонує кожному християнину. Але щоб ми не втомилися, але бачили насамперед ціну нашого спасіння, свята Церква, згідно свого Уставу, на внутрішньому богослужінні і зносить животворящий безлобний Хрест, через який ми, зряче своїми тілесними очима, маємо пізнати, ще раз постаратися продумати і оцінити ту жертву, яку Сам Бог приносить заради спасіння людей. А це жертва життя безгрішної людини, людини, яка є ідеалом для кожної людини, яка живе на цій землі. Тому що Христос відбудував ту предавню красу, з якою створена людина.
Крім того, саме із животворящого Христа Господнього ми маємо черпати сили, які нам дадуть ще на протязі тих тижнів, які залишилися, потрудитися в Великому посту і досягнути все ж таки тих внутрішніх досягнень, які доступні кожній людині, якщо вона буде трудитися усердно і постійно. Весь тиждень, який наступає, – це середина Великого посту. А середа буде якраз центр, який виділяє початок Великого посту. Вона ще називається Середопоклонною, і тому нам треба, дорогі браття і сестри, ще раз замислитися над своїм спасінням і над тими можливостями, які є в нас, якщо вона буде трудитися і буде черпати тієї благодаті, яка є в Церкві через свої Таїнства, особливо через животворящий Хрест Господній. Святий Ігнатій Брянчанінов так і пише, що в світі немає іншого ключа, який би відкрив рай, окрім Хреста Христового. І Хрест опробує все наше життя.
Наші православні храми вінчаються Хрестом, який є маяком для кожної людини, яка дбає про своє спасіння. Сам вигляд Хреста на храмі дає нам знак того, що ми маємо при першій можливості приходити до храму Божого для того, щоби тут зустрітися з Богом своїм, який нас полюбив, і постаратися і нам Його полюбити. Саме до храму Божого нас приносять ще в пеленах для того, щоби ми тут прийняли Хрещення, пішли до огради церковної. Тут на нас одягають хрест, який має бути у кожної православної людини як свідчення того, що ми раби Божі, і щоб Господь споглядав з неба і бачив, де ми знаходимося і коли просимо Його допомоги. Саме хресним знаменням ми себе озброюємо від усіх наших зол, недугів, від цілих вражень. Тобто, зображення Христа Господнього – це початок нашої молитви, це початок кожної нашої справи, це й завершення нашого дня і завершення будь-якої справи. Ми завжди маємо і попросити Господа допомоги перед будь-яким початком всякого доброго діла, і, завершуючи його, ми маємо також перехреститися і подякувати Богові за наше життя. Христос буде вінчати нашу могилу як знамення того, що ми чекаємо Воскресіння із мертвих, Друге Пришестя Христа Спасителя. Кожний з нас востане з гробу для того, щоби жити вічно.
Святий Димитрій Ростовський каже, що Хрест є в основі вселенського устрою, тому що є північ і південь, є захід і схід – якраз це очертання хресне всього Всесвіту. І людина створена Хрестообразно, тому що, якщо ми простягнемо руки, то ми будемо знаменувати собою Хрест. Господь є у чудовій піснеспіві сьогоднішнього дня, яке, мабуть, відображає серцевину, сутність вчення Церкви про силу Христа. За утреннім богослужінням ми чули такі слова: "Хрест – хранитель Вселенної, Хрест – краса Церкви, Хрест – царів держава, Хрест – вірних утвердження, Хрест – Ангелів слава і [музика] демонів'язнь". Хрест – хранитель Вселенної, Хрест – хоронить, оберігає безцінність, тому що ми пам'ятаємо, що смерть Христа на Дереві животворящому принесла спасіння не тільки людині, бо людина є винуватою за страждання всього світу. Святе Письмо в устах Святого Апостола Павла так і пише, що творіння мучиться від гріха людини і чекає свого часу Божого, щоби людина востала, і востане і вся зовнішня природа. І Христос якраз це і зробив: Він відновив людські можливості, Він дав нам силу боротися з гріхом, смертю, явою, і тепер уже влада диявола не є абсолютною на творінням. Головне, щоби людина це зрозуміла, і, відбудовуючи себе через святість, відновлюється і зовнішня природа, відновлюється весь світ.
Христос Господь – наш Творець, не тільки Він побудував цей світ, Він його охороняє на протязі всієї нашої історії. І тому Церква і заявляє, що саме через Хрест Христів борониться і охороняється Вселенна. Преподобний Паїсій Святогорець пише, що якщо б не було Христа Господнього, то зла на цьому світі було б набагато більше. А Святитель Ігнатій Кавказький каже, що Господь через Свій Хрест оберігає цю Вселенну, як мати своє дитя: "Держись Христа Господнього і не загинеш". Христос Господній є красотою Церкви. Чому саме красотою? Тому що в Церкві і відбувається освячення людини, людина стає святою, а святість – це і є дійсна краса, тому що, якщо людина досягає життя в Дусі Божому, то вона є красивою тією красою, яка і є заданістю нашою від нашого Творця. Ми відображаємо красу свого Творця. Через Хрест Христів украшається Церква.
Іще тому, що, як пише Святитель Кирило Єрусалимський, Христом Господнім Церква підноситься над цим світом. Це означає, що Церква Христова живе в цьому світі для спасіння людей, але вона не розчиняється в цьому світі, вона не існує по законах цього світу. Так, багатьом хочеться, щоби Церква жила законами цього світу, щоби Церква виконувала обов'язки якихось інституцій – державних, суспільних, громадських. Але якщо Церква починає жити життям цього світу, вона перестає бути Церквою, вона перестає преображати людську душу. Є ті, кому Господь благословив трудитися над досягненням якихось матеріальних благ, але Церква створюється Богом для спасіння вічної людської душі. Краса Церкви ще і в тому, що саме через Хрест Христів ми об'єднуємося. Ми такі різні, але ми об'єднуємося з [музика] вами, в центрі нас є Христос, є Чаша Христова. І ще в давнину Святий Симеон писав, що "що є добро, що красно, но є же жити братів у купi". Саме життя в єдності і прикрашає Церкву Христову.
Хрест Христів є ще й тим, що… Свята Церква Христова є державою царів, тобто, владою царів. Що це означає? Це означає, що Господь, Який є Цар царів, показав усім владителів цього світу, як треба керувати цим світом, і що має бути в основі керування. А в основі є жертовність. Господь возноситься на Дерево Хреста не для того, щоби керувати цим світом, але керувати ним через смирення. Це дуже важливо розуміти всякій людині, як дається якась влада – не тільки найвища влада, яка є в нашому житті, але влада, будь-яка влада. Коли нам дається, ми маємо розуміти, що ця влада, влада дається від Бога для того, щоби ми послужили іншим, а не щоб інші служили нашим примхам, нашій гордості чи нашим якимось якимись забаганкам, а щоб ми проявляли свою мужність в смиренні і віддавали себе, якщо це необхідно, в жертовне служіння для інших людей.
Хрест Христів являється ще і вірних утвердженням. Саме через Хрест Христів ми городимо себе від всяких зол, напастей злого духа. Якщо б не було Христа… Кожного із нас… А ми є подобою нашого Спасителя. Це означає, що не в кожного із нас є свій Хрест, але Хрест Христів є утвердженням тих хрестів, які ми носимо на протязі нашого життя, які маємо носити безропотно, в яких ми маємо бачити любов Божу до нас і за все, що з нами відбувається – не тільки добре, а й те, що нам здається поганим. Ми маємо від душі ще подякувати Богові, розуміючи, що без цього неможливе моє спасіння. Хрест Христів є славою Ангелів і язвою демонів. Це дійсно так. Саме Хрест Христів є тією славою, яка прикрашає все буття цього світу – і ангельської сили, і земної. І найголовніше, що саме через Хрест Христів була отримана перемога над демонами, які володіли цим світом, володіли кожною людиною, яка жила на цьому світі. Святий Іоанн Затворник говорить, що через Хрест Христів демон обманувся: він думав, що через мир Христа все і закінчиться, більше не буде нікого, хто б правив цим світом. Христос помер на Хресті, але смерть Христова стала востаннє і смертю кожної людини.
Коли ми говоримо про Хрест Христів, це означає, що саме з Христа ми хочемо черпати силу для боротьби за своє спасіння. І треба пам'ятати, що без Христа нема Воскресіння, і без Воскресіння немає… без Христа. Крім того, одна свята людина сказала, що коли ми говоримо про Хрест, це означає про страждання. Хрест – це Голгофа, і крізь кожного із нас – це своя Голгофа. Але треба пам'ятати, що Голгофа триває недовго, а вічно триває Воскресіння. І навіть якщо все земне життя людина буде страждати, це ніщо порівняно з тим, що почнеться за гробом, за своїм Христом. А почнеться без… безкінечна вічність. І саме так треба нам жити, щоби не боятися своїх хрестів, не боятися тих страждань, тих переживань, тих складнощів життя, які інколи нас постигають без нашої волі. Дуже багато інших страждань, які є просто наслідком нашого нерозумного життя, але дуже багато того приходить на наше життя, що ми не розуміємо, чи воно приходить. Це і є той Хрест, який Господь нам дає, щоб ми через нього досягли вічного спасіння.
І тому, дорогі браття і сестри, знаходячись на середині Великого посту, не будемо ослабляти свої труди, а будемо бачити страждання нашого Бога і будемо співвідносити ті маленькі переживання, які в нашому житті, і будемо дякувати Йому, що в нас є життя земне і в нас є Його благодать, яка виходить із церковних Таїнств, із Його Животворящого Хреста Господнього, те Дерево, яке пропиталося Його Кров'ю, безсмертною Кров'ю, яке і дає нам вічне спасіння. Амінь.