Transcription
Біологія. 10 клас.
Вітання кожному учню та кожній учениці, хто дивиться це відео. Мене звати Богдан Завидовський, я вчитель біології.
Чи можна вважати запліднену яйцеклітину та зародок, що з неї розвивається, окремим організмом? Можливо, окремим організмом зародок слід вважати не одразу, а лише з певної стадії? Оскільки аж 40 тижнів до народження організм дитини розвивається в організмі матері. Цей період між утворенням зиготи та народженням дитини отримав назву ембріогенез.
Розвиток зародку під час вагітності поділяють на три частини: Передзародковий, що триває перший тиждень; Зародковий – з другого по восьмий; Та плідний, що триває з дев’ятого по сороковий тиждень до моменту народження. Під час кожного з цих періодів відбувається низка процесів.
Передзародковий період триває від утворення зиготи до формування зародка, який імплантується в ендотелій матки. Після запліднення зигота через кілька годин починає активний поділ шляхом мітозу і переміщується по матковій трубі до матки. Через кілька діб формується скупчення із 12 – 16 клітин, схоже на супліддя шовковиці, яке називається морула. Мітотичний поділ продовжується, й через 5 діб утворюється бластула – стадія, що нагадує кульку. Ця кулька утворена одним шаром клітин та має порожнину всередині. У людини ця стадія має назву бластоциста. Вона складається з близько сотні клітин. Описану нами сукупність мітотичних поділів зиготи, що закінчуються утворенням бластоцисти, називають дробленням. На 7-й день після запліднення відбувається імплантація – занурення бластоцисти в слизову оболонку матки.
Починається розвиток зародка. Зародковий період триває від моменту імплантації до утворення плоду. Потрапивши в матку, зародок починає швидко розвиватись. Відбувається гаструляція, під час якої виникають три зародкові листки: ектодерма, мезодерма й ентодерма. Зауважимо, що згодом, в процесі розвитку ембріона, ектодерма дає початок нервовій системі та шкірі, ентодерма – органам дихання та травної системи, а мезодерма – м’язам, серцю та всім видам сполучної тканини, зокрема кістковій тканині та крові. Також під час гаструляції утворюються зародкові оболонки.
Що ж відбувається потім? Далі починається гістогенез – формування тканин та органогенез – утворення органів. У ньому виокремлюють фазу нейруляції, коли утворюється осьовий комплекс органів: нервова трубка, травна трубка та хорда. Та фазу формування інших органів. Вже на шістнадцятий - вісімнадцятий день у зародка, що має розмір з рисове зерно, є серце, зачатки вух, очей та головного мозку. Наприкінці зародкового періоду зародок має всі органи, що властиві дорослій людині. З цього часу його називають плодом.
Починається третій період ембріогенезу – плідний. Розвивається плід у плодовому міхурі, що розміщений всередині матки й утворений тканинами організму матері й зародковими оболонками. З вісімнадцятого тижня плід починає рухатись, а з двадцять восьмого – реагувати на звуки. На 9-му місяці вагітності маса плоду досягає трьох-чотирьох кілограмів, а довжина приблизно п’ятдесяти сантиметрів. Таким чином, у плідному періоді відбувається морфогенез – удосконалення форми органів.
У процесі ембріонального розвитку одні тканини або органи зародка впливають на розвиток інших, розміщених поряд. Це явище отримало назву ембріональна індукція. Індуктор при контакті з іншою частиною ембріона, реагуючою системою, визначає напрямок її розвитку. Явище ембріональної індукції відкрили німецькі ембріологи Ганс Шпеман та Хільда Мангольд. За свою роботу вони отримали Нобелівську премію в області фізіології та медицини. Свої досліди вчені проводили на тритонах. Якщо імплантувати одному ембріону шматочок мезодерми іншого, то в результаті утворяться його додаткові структури – зокрема хвіст, голова, зачатки кінцівок. Сформується фактично два зародки, що будуть нерозривно поєднані між собою наче «сіамські близнюки». Механізмом такого ефекту є вплив хімічних речовин, які називаються морфогенами – якщо перекласти дослівно – утворювачами органів.
Є й інші приклади ембріональної індукції. Дуже вражаючі та досі таємничі, незважаючи на розвиток молекулярної біології. Наприклад, якщо в ембріона тритона видалити зоровий пухирець, то кришталик ока не утворюється. Але кришталик ока утвориться, якщо зоровий пухирець пересадити в будь-яку іншу частину ембріона. Навіть ту, яка розвивається у кінцівку чи частину тулуба.
Ось такі незвичні явища супроводжують ембріогенез – «шлях» розвитку організму від стадії однієї клітини – зиготи і до народження. Ще до нашої появи на світ, ми маємо пройти багато пригод! Але дізнаватись про них доводиться не зі спогадів – а з уроків Всеукраїнської школи онлайн! До речі, ледь не забув… обов’язково завантажте конспект уроку, на цей раз там вас чекає лабораторна робота!
На цьому все, тому дякую вам за увагу, та зустрінемось на наступних уроках!