СУПЕРІНТЕНСИВ | ІСТОРІЯ УКРАЇНИ | ЗАНЯТТЯ 1

Привіт. Привіт. Привіт. Я вже є. Сподіваюся, ви мене бачите. 16:00 в нас стартує перший наш день суперінтенсиву. Так, я не знаю, ви тут після математики чи не після математики, чи прям свіженькою головою підключаєтесь? Як загалом поживаєте? Як ваші справи? І чи налаштовані ви на наступних 5 годин на дуже серйозну роботу? Після математики кажете? Ну, я зрозуміла. Коротше, е, побиті життям, побиті математикою, прийшли на історію – біда з вами. Ну нічого, налаштовуйтеся, все добре. Так, я розумію, що в принципі я не кажу, що буде легко. Я вам зразу попереджаю, що буде важко. Буде важко після математики, буде важко слухати 5 годин підряд, буде важко запам’ятовувати море всього. Так, але будь ласка, налаштовуйтеся на те, що це такий ваш останній ривок перед НМТ. Вам потрібно зараз витиснути з себе всі соки. Ну, я так образно кажу, так, але маю на увазі: вам потрібно зараз викластися на повну, для того, аби потім розслабитися перед МТ і в результаті на НМТ все було добре. Це ваш останній ривок, так, знаєте, що зазвичай останні метри перед фінішом – вони завжди найважчі. Тому не хвилюйтеся. Все буде добре. Будемо працювати, будемо робити, іноді час від часу перерви такі коротенькі, так, щоб ви змогли там щось перекусити, водички попити і так далі. Так, але в цілому, як бачите, ми сьогодні маємо працювати величезний обсяг матеріалу. Так, ми сьогодні вивчаємо весь козацький період на НМТ, тобто по суті шоста, сьома, восьма, дев’ята, 10-та, 11-та – шість тем програми ми сьогодні з вами маємо вивчити. Е, ці теми… ну, всім по-різному. Так, тут є і дуже складні теми, такі як Руїна. Ми сьогодні її бомбанемо. Є дуже прості теми, так, наприклад, там війни Вишневецького або там Сагайдачний. Так ось ці теми – вони зазвичай в учнів не викликають труднощів. Скажіть, будь ласка, чи опрацьовували ви ці теми? Яка з цих тем з цього періоду вам дається найскладніше? Можете, будь ласка, написати мені зараз? Так, добре, добре. Е, так, так, так, так, так. Давайте домовляємося: хтось опрацьовував, хтось не опрацьовував – давайте домовляємося. Так, в мене буде до вас декілька прохань. По-перше, ми активно працюємо під час суперінтенсиву. По можливості ми пишемо конспекти від руки. Так, я розумію, що у вас є електронні конспекти, але ви можете писати також і від руки – це буде лише плюсом для вас. Ви уважно слухаєте. Так, ви можете писати мені питання в чат, я буду старатися на них реагувати, буду старатися пояснювати. Так, ми працюємо в досить швидкому темпі, відразу вам попереджаю, так. Тобто ми працюємо швидко, тому що чотири дні, об’єм матеріалу величезний. Будь ласка, попрошу вас з повагою ставитись один до одного в чаті, так, тобто писати лише по темі уроку. Якщо маєте якісь організаційні питання, пишіть мені, будь ласка, в чат, так, особисті повідомлення в Телеграмі – і будемо з вами розбиратися. Добренько. Тому записуйте тему і стартуємо, якщо вже є написані конспекти – по бажанню, так, добре. Все, тоді можна стартувати. Окей, ні клацалок не буде, тому що в Ютубі нема можливості зробити клацалки. Добренько. Все, в нас перш за все весь козацький період, в нас величезний об’єм тем. Так, я вірю, що після суперінтенсиву все у вас буде добре. Ми починаємо з вами з шостої теми. Я знаю, що всі учні дуже сильно налякалися, що 18 травня була на НМТ пам’ятка культури, прямо мусульманська – ось цей Ханський палац Гірея. Так, але дивіться, це не означає, що вам треба вчити п’яту тему, тому що вас запитали ну одну єдину пам’ятку культури – в вас нічого з п’ятої теми взагалі не запитали. Але якісь такі окремі нюанси, так, моменти все ж таки ті, які ну більш-менш можуть запитати, які важливі взагалі для розуміння історичних процесів. Я вам зараз трошечки поясню, так, тому не хвилюйтеся. Добре, стартуємо. Можете записувати собі тему нашого, нашу першу тему, так, тому що ну перша тема – це Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XV століття і культура. Так, але ми почнемо з вами по факту не з другої половини XV століття, а почнемо ми з вами ну чуть-чуть так швидше, трошечки наперед, щоб вам було трошки краще, все зрозуміліше. Добре, так, записали тему? Тоді можемо стартувати? Так, добре. Тоді давайте стартуємо і не будемо витрачати час на все зайве. Я думаю, що вже цю тему ви як мінімум трошечки вчили, так, щось трошки знаєте. Тому почнемо ми, мабуть, з того, що розберемося з тим, як виглядали українські землі до Люблінської унії, так, тому що ну Люблінську унію всі знають, всі знають загалом, що воно таке, що Люблінська унія – це об’єднання Литви і Польщі. Так, але нам потрібно вияснити взагалі що, ну що оця Люблінська унія дала для України, що змінилося взагалі для України? Україна собі була, була, була, так, і що змінилося для України в принципі на момент XV століття і до XV століття? Самостійна українська держава існувала чи ні на момент там перед Люблінською унією, умовно кажучи? Існувала самостійна українська держава? Я думаю, ви знаєте. Так, не існувала. Так, самостійна українська держава не існувала. Так, існували загалом українські землі, які колись були руськими князівствами в складі Київської держави. Ну, там довга історія про те, як вони були підкорені, завойовані і так далі. Так, тобто в принципі це був окремий народ, який втратив свою державність, і це по суті в нас ну початки українського народу. Так, тому дивіться, ось ці українські землі, етнічні українські землі і відповідно український народ – він був окупований різними державами, і тому відповідно різні частинки різних українських земель – вони перебували в складі різних держав. Тому давайте розберемося: по-перше, в складі Польщі перебувала у нас Галичина і Західне Поділля. Скажіть мені на карті, яким кольором у нас позначена Галичина і Західне Поділля? Карти вчіть обов’язково, бачите, скільки багато на НМТ питають карт? Карти треба знати прям дуже обов’язково. Так, так, такий якийсь рожево-фіолетовий, щось. Щось типу того. Так, тобто якщо подивитися на карту, то ось оці, ось, ось ці українські землі, де воно, де воно, де воно? Ось, ось ці українські землі видно вам? Так, вони перебували в складі Польщі, навіть не тільки ось ці, а ще й Західне Поділля. Західне Поділля – це там, де Кам’янець-Подільський. Ну а Галичина – це яка частинка? Ой, що мені намалювало! Так, а Галичина – це що, це яка частинка українських земель, сучасних? Львівщина? Так, правильно. Тобто це Львівщина, Франківщина, Тернопільщина і також кусочок Хмельниччини, о там, де Кам’янець-Подільський. Ось ці землі – вони перебували в складі Польщі. Це важливо запам’ятати. Так, інша частинка українських земель перебувала в складі Великого князівства Литовського, в складі Литви. Це у нас Київщина, це Східне Поділля, це Волинь, це Чернігово-Сіверщина. В принципі, це переважна більшість українських земель. На карті яким кольором вони позначені? Я думаю, тут важко не замітити – вони прям величезна така частинка, так, величезна частинка українських земель. Це звичайно у нас, правильно, Велике Князівство Литовське. Так, повністю правильно ви кажете. Так, це жовтим кольором, і це Велике Князівство Литовське. Бачите, де ці території? Будь ласка, вчіть карту. Якщо ви не знаєте, де Волинь, то подивіться на карту, де Волинь. Так, якщо ви не знаєте, де Галичина, то я сподіваюся, що через чотири дні ви вже будете знати всі ось ці історико-етнографічні регіони. Добренько. Зверніть увагу на Чернігово-Сіверщину – це ну сучасна Чернігівщина, так, орієнтовно ось цей регіон – це територія, яка перебувала в складі Литви, але в 1503 році ці території в Литви відхопила, окупувала, забрала Московія. Так, тобто до 1503 року ці території були в складі Литви. Потім були окуповані і перейшли під владу Московії. Ще одне – Кримське ханство. Так, це ще одна держава, яка існувала на українських землях. Кримське ханство виникло е після розпаду Золотої Орди. Я не знаю, чи ви в школі ще пам’ятаєте з сьомого класу чи ні, так, про те, що на українські землі в XIII столітті прийшли монголо-татари, пере захопили, знищили руські князівства. Вчили в школі там прохання Батия, Київ впав, монголи і так далі. Так, і знаєте, що монголо-татари – вони утворили свою власну державу, яка називалася Золота Орда. Ця, ця Золота Орда з часом теж розпалася, так, і на руїнах ось цієї Золотої Орди кримські татари в Криму створили свою власну державу – Кримське ханство. Тобто дивіться, Крим – це окрема територія, окремого народу, так, кримських татар. Ось там вони створили свою державу, яка називалася Кримське ханство, але ось це Кримське ханство пізніше потрапило в васальну залежність від Туреччини. Васальна залежність – це типу слуга. Тобто Кримське ханство – воно було слугою Туреччини, так. Тобто дивіться, Крим і усі, ну невеличкий кусочок, ну, українських земель – вони належали до Кримського ханства. Це в принципі все основне, що вам потрібно знати. Так, Буковина, як ви бачите, в складі Молдови була. Закарпаття – в складі Угорщини. Угорщина потім теж потрапила під владу Габсбургів, тобто опинилася у складі Австрії. Так, ну це коротенько, що вам основне потрібно знати про те, як виглядав поділ українських земель до Люблінської унії, до XV століття. Тому я сподіваюся, тут ви розберетеся. Добре. Окей. І загалом далі нам треба розібратися, чому так сталося, що в 1569 році ці території, Люблінські, українські землі і не тільки українські землі – чому Литва, Польща вирішили об’єднатися? Що такого сталося? Так, тобто ви знаєте, так, що дійсно в 1569 році була укладена угода, за якою Польща і Литва об’єдналися в одну державу, яка почала називатися Річ Посполита. Так, це об’єднання називають Люблінська унія. Що таке унія в перекладі, знаєте? Слово унія вам треба прям знати обов’язково, тому що ви на НМТ маєте не одну унію прям знати. Так, унія – це союз. Якщо є унія, значить хтось з кимось об’єднується. Так, це об’єднання або союз. В даному випадку в нас Литва і Польща об’єднуються в одну державу – Річ Посполиту. Дату цю теж запам’ятовуєте: 1569 рік. Так, причини, чому вирішила Литва і Польща? Жили собі жили, і тут вирішили: о, треба нам об’єднатися. Так, по-перше, тому що на Литву нападала Московія. Так, там був цілий ряд таких війн литовсько-московських, московсько-литовських, які ввійшли в історію як Лівонські війни. Так, яку, наприклад, частинку земель Московія забрала в Литви? Тобто бачите, Литва не просто так переживала – на неї Московія постійно нападала, і причому не просто нападала, а ще й забирала в неї території. Забрала в неї, кажете ви, Чернігово-Сіверщину, так, в 1503 році. Тобто Литва не безпідставно хвилювалася, і ось е по суті на цьому Московія не зупинилася, там постійно були конфлікти московсько-литовські, і для того аби отримати допомогу з боку Польщі, Литва вирішила об’єднатися з Польщею. Тобто Литва подумала собі і думає: та слухайте, люди милі, краще вже з Польщею об’єднатися, так, ніж мене повністю Московія має захопити. Ось тому, для того аби мати можливість воювати, протистояти Московії, Литва вирішила об’єднатися з Польщею. Це перша причина. Так, але я думаю, ви чудово розумієте, що цей союз – він мав бути вигідний для всіх, тобто і для Литви і для для Польщі. Але зверніть увагу, хто був ініціатором цього союзу, тобто від кого пішла ініціатива об’єднатися? Польща чи Литва? Так, кажете ви, Литва. Молодці, добре. Так, ще одна причина: польська шляхта сподівалася в такий спосіб розширити свої володіння, тому що насправді в Польщі вже давніше існувало таке поняття як кріпацтво і панщина. Ми сьогодні ще розберемося з цими поняттями, різницю вивчимо, але я думаю, ви розумієте: панщина і кріпацтво – це коли селяни служать панам. Тобто польські шляхтичі, польська шляхта… шляхта – це багаті землевласники, це люди, які мають багато земель. Ось в Польщі ось ці багаті землевласники, люди, які мали багато земель – вони були прям дуже круті, тому що вони не просто мали багато земель, вони мали землю разом з селянами. Так, тобто їм не просто належало там село Петрівка. Так, їм належало село Петрівка разом з людьми, і це було їм прям вигідно. Так, але на момент XVI століття вся земля в Польщі була поділена, тобто вони не могли отримати більше земель, тому що не було вільних земель. Так, а от в Литві, і в в Литві, в Великому князівстві Литовському там була ціла купа вільних земель, і вони думали: о, якщо Польща об’єднається з Литвою, то я би собі десь там під Київщиною ще маєток якийсь би взяв, так? Або десь там на Волині ще би якісь території собі би захопив. Тобто польська шляхта – вони хотіли розширити свої володіння, отримати більше земель. Так, в той час в склад ді Литви перебувала українська, білоруська, литовська шляхта. Так, тобто це були теж багаті землевласники, вони теж володіли деякими територіями, але вони в Литві не було панщини і кріпацтва. Тобто дивіться, українська, білоруська, литовська шляхта в Великому князівстві Литовському – вони просто володіли землями. Так, вони були багаті, вони були впливові, але могли вони заставляти селян на них працювати? Литовська шляхта могли сказати: ей, ти будеш мені там поле перекопувати? Так, ні, тому що не було панщини і кріпацтва. І вони дивилися на поляків і думають: оце полякам класно живеться, вони можуть безкоштовно заставляти людей на себе працювати. Так, і вони насправді були зацікавлені ось в такій польській моделі державності, тобто вони хотіли мати такі самі права, такі самі станові привілеї, так, для себе, як це мали поляки. Тому що польська шляхта по суті вона мала дуже багато привілеїв і дуже багато е всього могла робити. Добре, розібралися? Так, окей. Це такі основні причини, основні причини. Тобто бачите, насправді і польські знатні люди, польські шляхтичі зацікавлені були, і литовські шляхтичі зацікавлені були, так, і Литва також хотіла цього об’єднання, бо їй це було вигідно, щоби не бути поглинутою Московією. І в результаті у нас польське і литовське князівство – вони об’єднуються в одну державу. Ця держава починає називатися Річ Посполита. Що в перекладі означає слово Річ Посполита, знаєте чи ні? Річ Посполита – це що таке? Якщо ви були зараз в Польщі, так, то знаєте, що сучасна Польща теж Річ Посполита, вона називається називається Жечпосполита Польська. Так, що воно означає? Республіка. Молодці, так, добре. Тобто ну в них фантазія блага, собі і вони вирішили: давайте, каже, назвемо свою державу просто Республіка. І вони вирішили, шили назвати свою нову державу просто Республіка. Так, що от з польської перекладається як Річ Посполита. Тобто Річ Посполита – це республіка. Що таке республіка? В мене до вас питання, бо Україна – це теж республіка. Ви ж Конституцію України читали? Там написано, що Україна – це унітарна республіка. Так, що таке республіка? Республіка – це коли органи влади вибираються. Так, в нас в Україні вибираються органи влади. Так, в нас вибирають президента, в нас вибирають Верховну Раду. Так, тобто в нас виборні органи влади. Якщо є вибори, якщо є виборні органи влади, то така держава за формою правління називається республіка. І Річ Посполита на той момент в XVI столітті теж була республікою. Чому це прям таке унікальне явище? Ви на на момент XV століття знаєте якісь республіки? Ви собі можете уявити, щоб наприклад там британського короля вибирали або ще когось? Зазвичай на той момент в Європі такого не було, там були монархії. Так, там влада передавалася від батька до сина, там ніхто нікого не обирав. А Річ Посполита по суті вона мала таку дуже унікальну форму правління на той момент в Європі такого реально не було, так, коли короля обирали. Уявіть собі: після того як король помирав, його обира, обирали нового, тобто не його син успадковував владу, а обирали абсолютно нового короля. Хто обирав? Як думаєте? Хто мав право прийти на вибори і проголосувати за короля? Хто буде наступним королем? Шляхта була головною, кажете ви? Так, не люди, не просто люди, а тільки шляхта. Тобто ось ці багаті, впливові землевласники. Так, тому Польщу нерідко називають шляхетська республіка, тому що шляхта мала можливість обирати. Так, вона взагалі мала можливість впливати на короля. Дивіться, трошечки коротко вам розкажу, ну так дуже коротесенько про те, як була організована Річ Посполита. Звичайно, що в Річі Посполитій, дивіться на ось цю табличку. Так, я трошки відсуну своє зображення, щоб вам було краще видно ось цю е табличку. Так, дивіться: по-перше, Річ Посполита, бачите, це Литва і Польща, Литовське королівство і польське королівство – вони об’єдналися спільно в одну державу. І дивіться знизу, які органи влади в них були: по-перше, монарх. Монарх – це король. Так, тобто в них був спільний король для Литви і Польщі, спільний король, як ми вже з вами вияснили, він виборний був, його вибирали. Так, наступне – був спільний сейм. Що таке сейм? Сейм – це по типу як в нас Верховна Рада. Так, тобто там була ціла купа депутатів, ці депутати – це були шляхтичі. Так, вони могли приймати, видавати якісь закони, приймати якісь закони, вони могли обирати короля і так далі. Ну, не всі прям шляхтичі входили до сейму, але значна кількість шляхтичів дійсно могла входити до сейму. Так, ось тому в Річі Посполитій шляхта – вона мала прям дуже-дуже великі права. Наступне, ще був сенат. Це типу така, це подібно як зараз в Сполучених Штатах Америки. Так, там теж є конгрес, є ось ця верхня палата, палата ще якесь там. Так само було в Річі Посполитій на той момент. Так, тобто був сейм – це були прям впливові шляхтичі, які видавали якісь там закони. Так, але крім цього була був сенат. Сенат – це туди входило лише декілька людей, небагато, найвпливовіших, найбагатших, найуспішніших. Так, тобто це така, вони прям затверджували всі закони. Так, тобто це верхня, ну, верхня па палата ось цього сейму називалися сенат. Спільною була зовнішня політика. Тобто дивіться, могла, наприклад, два ее оголосити війну Московії, а Польща взяти і мир з Московією укласти. Могло таке бути? Ні. Так, в них спільна зовнішня політика. Тобто якщо вони воюють, то воюють спільно, якщо вони миряться з кимось, то вони миряться спільно. Ну і гроші в них були теж спільні, але дивіться, не переплутайте: гроші спільні, але казна різна. Тобто гроші – це мається на увазі в них ходили одні гроші, типу гривні. Так, от дивіться, що таке гроші? Гроші – це гривні. Ви користуєтеся гривнями, і я користуюся гривнями. Так, але у нас з вами є різна казна. У вас є свій гаманець, а в мене є свій гаманець. Так само було на той момент в Литві і в Польщі: в них були спільні гроші, вони ними користувалися, але в кожного був свій гаманець. Так, в Литві свій, в Польщі свій. Спільні в них були, різні, точніше, в них були уряд, тобто якийсь там місцевий уряд, приймав суто закони для Литви або суто для Польщі. Спільні, окремо в них було військо, окреме військо польське, окреме військо литовське. І деякі закони були окремі, тобто не всі закони в них були спільні, деякі закони в них були окремі. Так, це коротесенько про те, що таке Річ Посполита. Ви, будь ласка, найголовніше запам’ятайте, що Річ Посполита – це шляхетська республіка, і шляхта мала дуже багато прав і привілеїв. Так, нам цікавить, що сталося з українськими землями, тому що пригадайте: перед Люблінською унією переважна більшість українських земель де була? В складі якої держави більшість українських земель де були? Пригадуєте? Так, так, так, так, так. Кажете, в Литві? Так, в Литві точно. А після Люблінської унії переважна більшість українських земель опинилася в складі Польщі. Бачите результат? Українські землі, що належали Литві, стали частинкою Польщі. Тобто вся ось та Київщина, Волинь, Східне Поділля – вони опинилися в складі Польщі по факту. Ну, майже всі українські землі, там крім Криму, крім півдня, крім Буковини і Закарпаття – вони опинилися в складі Польщі. Так, і розпочалося окатоличення і ополячення, а також колонізація українських земель. Окатоличення, знаєте, розумієте цей термін? Це насадження католицизму. Поляки – католики, українці – православні. Так, і тому поляки намагалися українців змусити прийняти католицьку релігію. Це називається окатоличення. Ополячення – так, це коли поляки намагаються змусити українців розмовляти польською мовою, сповідувати якісь там ну якісь традиції польські, так, дотримуватися якихось традицій. Ну, тобто оце ополячення. Так, насадження культури. І колонізація українських земель. Колонізація – це освоєння, тобто поляки почали господарювати на українських землях, почали освоювати українські землі. Це називається колонізація. Так, добре. Є. Ополячення і полонізація – це по факту синоніми, можна сказати, що це слова-синоніми. Добре. Чим відрізняється католицизм від православ’я? Це дві течії християнства насправді, ну вони багато в чому подібні. Тобто дивіться, ми сьогодні ще будемо говорити з вами про релігію, тому коли будемо, тоді і поговоримо. Добре. Так, давайте, ідемо з вами далі. Так, ось переважна більшість українських земель опинилася в складі Польщі. Так, ну тобто дивіться, вони були в складі Речі Посполитої, вони були в складі Речі Посполитої, але факти, фактично вони підпорядковувалися саме Польщі. Так, напряму підпорядковувалися саме Польщі. І на українських землях було створено воєводства. Ее, вам потрібно запам’ятати ось ці адміністративно-територіальні поділи. Так, в нас сьогодні українські землі на що поділяються? На області. Так, області на райони. А на той момент трошки інший був поділ. На той момент всі українські території поділялися на воєводства. Так, тобто українські території в складі Польщі поділялися на воєводства. Зверніть увагу, як вони називалися і плюс-мінус де вони знаходилися. Так, дивимося уважно: перше – це Руське воєводство. Руське – це не російське. Так, руське. Так, зверніть увагу, де знаходилося Руське воєводство? Бачите чи ні? Можете сказати мені, яка це сучасна область України? Так, частинка це в Польщі, а це взагалі Львівщина. Так, центр – Львів. Так, так, ось ця назва Руське, то тобто той, який походить з Русі, довше всього збереглася і закріпилася саме за західноукраїнськими землями. Так, ну звичайно, що росіяни потім собі цю назву забрали, але бачите, кого, наприклад, в XV столітті називали руськими? Тобто тими, які походять з Русі. Ось Руське воєводство – це українська Галичина. Белзьке воєводство – це частинка Галичини і Волині загалом. Ось Бел, Белзьке воєводство – воно зараз частково в складі Польщі знаходиться. Волинське воєводство – це Луцьк, та так, тобто сучасна Волинь, Рівненщина, ось там той регіон. Подільське воєводство – це територія Західного Поділля. Тобто там це частинка, ну, здебільшого Хмельниччини. Ось ця така північна, так, Західне Подільське воєводство, там, де Кам’янець-Подільський. Наступне – Брацлавське воєводство. Брацлавське воєводство – це Вінниччина, Одещина, частково Черкащина, Кіровоградщина. Ну, ось цей такий кусочок Брацлавщина. Так, Брацлавське воєводство. І Київське воєводство – воно прям велике. Подивіться на карту, яке воно величезне. Воно велике, тому що значна частина цих територій була не заселена. Так, це ж воно охоплювало частину Дикого поля по факту. Ось це Київське воєводство, тому воно було прям велике. Шість воєводств, і ви, будь ласка, собі на на карті ну, ну приблизно орієнтуйтеся. Так, тобто щоб ви знали, наприклад, що Руське воєводство – це не під Києвом, так, а що це, наприклад, там на заході, де Галичина є. Так, добре. Так, кажете ви, хромакей мерехтить? Я вже не знаю вже, бо мені, наприклад, в камері тут не показує абсолютно ніякого мерехтіння. Давайте я ось так зроблю. О, так краще стало для вас? Мені показує, що все окей, що все дуже добре. Так, так, його налаштувати… ну, хай буде ось так, якось так. Так, добре, нормально, кажете? Ви добре? Ну, то працюємо далі. Так, добре. Розібралися з цими воєводствами? Будь ласка, швиденько собі запам’ятовуйте, скріньте – воно є у вас в конспекті. Так, що не хвилюйтеся, розберетеся ви з цими воєводствами. Так, добре. І йдемо з вами далі. Ідемо з вами наступне: і ми з вами вияснили, так, от поляки взяли собі і захопили всі ось ці території. А до речі, вам мишку мою видно чи ні? Ось, типу я воджу по цьому, по слайду, вам щось видно чи ні? Ні? М, оце шкода. Так, добре. Так, поляки загалом вони захопили собі всі ось ці території, тобто вони захопили там е українські землі, і ми з вами виясняли, що до Люблінської унії в Польщі вже існувала панщина і вже існувало кріпацтво. А на цих українських територіях, на території Київщини, на території Брацлавщини існувало панщина і кріпацтво раніше перед цим? Існувало? Так, ні, не існувало. Так, тобто по суті на ці території так прийшли якраз поляки. І тут на цих територіях поляки почали встановлювати свої порядки. Перше, що поляки зробили – вони почали створювати свої фільварки. Цей термін треба вам знати обов’язково для НМТ – фільварки. Дивіться, це такий хутір, так, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж, і там використовувалася праця кріпаків. Тобто дивіться, дивіться

інвентарем інвентар – це інструмент. Так в господарстві феодала. Феодал – це землевласник. За право користуватися наділом із земель феодала, тобто… Дивіться, якщо коротко: панщина – це моя платня за те, що я користуюся землею феодала, тобто землею пана.

Так, я живу в якомусь там селі, і це село належить панові, якомусь там панові Петру. Так ось, я живу в селі, вся земля в цьому селі, відповідно, належить панові Петру. В мене нема своєї землі, в мене нема свого города. А я хочу вижити, так мені треба там сім’ю годувати. Значить, що мені треба? Мені треба садити город, мені треба займатися господарством. А де взяти землю? Нема. Вся земля панові Івану належить. Так я іду до пана Івана чи до пана Петра чи до кого там і кажу йому: «Слухай, давай я буду для тебе працювати, я буду до тебе приходити, там тобі землю помагати обробляти, буду тобі щось там робити. А ти мені за це, будь ласка, дай землю, щоб я могла нею користуватися і на ній займатися своїм господарством». Оце називається панщина. Так, тобто людина працює на землі пана, і за це йому відробляє. Оце називається панщина. Така людина залежна від пана чи ні? Може, наприклад, пан цю людину побити? Або, ну, наприклад, не тільки побити, а скажімо, там… ее… продати, обміняти або щось там вирішувати. Ні. Так, тобто ця людина вільна. Так, ця людина вільна. Так, пан не може… ну, побити, побити, якщо йому щось не сподобається, типу може там копанців надавати, але маю на увазі, може він, наприклад, сказати: «Я не хочу, щоб ти одружувався з тим і з тим, будеш одружуватися з тим». Або, наприклад: «В школу не підеш вчитися, будеш тут». Або, наприклад: «Я тебе відправляю на війну». Може таке пан сказати? Ні, бо ця людина йому не належить. Так, ця людина особисто вільна. Тобто дивіться: панщина – це не кріпацтво. Панщина – це просто: я працюю на землі пана, так, тому що я нею користуюся. А от кріпацтво – це вже набагато гірше. Кріпацтво – це система правових норм, яка встановлювала залежність селянина від феодала. Ви вже знаєте, так, що феодал – це по факту землевласник. Тобто людина була залежна від землевласника, так, і землевласник цю людину… ну, корист… Це була його власність. Так, тобто власність феодала на селянина, кріпака. Тобто феодал міг використовувати людину як свою власність. Так, кріпацтво передбачало прикріплення селян до землі. Я так малюю, конечно… прикріплення селян до землі, право феодала на майно і працю селянина. Так, тобто мається на увазі… Так, а як тепер це все постирати? О, отак бачите. Так, тобто… Дивіться, якщо людина є кріпаком, то ця людина, вона просто прикріплена до землі. Якщо земля належить панові, то і відповідно людина належить панові. Якщо панові належить повністю село, якесь там село, не знаю, Петрівка, так, то всі люди в цьому селі належать панові. Якщо людина просто народилася в цьому селі, на цій землі, яка належить панові, то все, вона автоматично стає власністю пана, тому що людина прикріплена до землі. Людина повністю, разом з землею, передається у власність. Кріпацтво – це по факту особиста залежність. Кріпацтво – це, іншими словами, рабство. Так, добре. Є, розібрались, що таке кріпацтво і чим воно відрізняється від панщини. Панщина – це просто: я працюю, бо я відробляю за те, що користуюся землею. А кріпацтво – це все: я народилася на землі пана, значить, я панові належу, і до побачення.

Давай пару цитат. Так, я не знаю, які цитати можуть попастися вам на НМТ, цього в принципі ніхто не знає, але якісь такі, деякі цитати і найпопулярніші я постараюсь… постараємося з вами розібрати. Про кого йдеться, про що йдеться в джерелах? Грушевський писав: «Прославлений пізніше як акт любові, братерства, пожертвування, у дійсності цей сейм був ланцюгом насильства над чужими переконаннями, чужими правами, довершений тиском державної влади і тяжких політичних обставин». Про що тут ідеться, кажете ви? Люблінська унія. Люблінську унію нерідко називають Люблінським сеймом. Так, можете собі запам'ятати: Люблінська унія або Люблінський сейм. Так. Добренько. Наступне: «Ми, Сигізмунт Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчити справу об’єднання між Князівством Литовським та Королівством Польським в братерській любові та за згодою обох народів». Так, кажете ви, що це теж Люблінська унія? Так. До речі, ця цитата була в… в суботу, здається, на НМТ. Так. Наступне: «Якби якийсь вольний підданий або селянин пішов від котрогось боярина, не переходячи до іншого боярина, і той, від якого піде, не шукав би того підданого або селянина 10 років надалі, йому до нього діла нема». Про що тут ідеться, так, кажете ви? Другий статут. Ну, тут ідеться про закріпачення селян, так, поступове закріпачення селян. Тобто тут ідеться про поступове закріпачення, так, все менше обмеження прав людей, так, і їхнє закріпачення.

Окей, добре. Єдиним таким позитивним наслідком того, що українські землі опинилися в складі Речі Посполитої, це був розвиток культури. Ну, все ж таки Польща – це європейська держава, як не крутіть. Так, вона тісно пов’язана з Європою, тому на українських землях, після того як вони опинилися в складі Польщі, починається розвивати культура, так, і найперше це починаються друкувати книжки. На той момент, в XVI столітті, це було таке прямо новинка, ноу-хау, ніхто цього раніше не робив. Завжди книжки писали від руки, а тут у Львів переїхав такий Іван Федоров. Він насправді був росіянин, так, тобто він з Московії втік у Львів, бо він спочатку пробував в Москві друкувати книжки, але його там почала переслідувати церква. Так, тобто церква сказала: «Боже! Антихрист! Що він робить? Це ж священні книжки! Як можна їх друкувати? Це ж такий гріх!». І його почали… чали переслідувати, тому Іван Федоров втік в Львів. А Львів – це була європейське місто, так, в складі Речі Посполитої, і в Європі вже на той час нормально, повним ходом друкували книжки, нормально до цього ставилися. І тут у Львові він починає… е… ну, займатися ось цим друкарством, і він починає друкувати книжки. Тому по факту Іван Федоров – перша людина, яка на українських землях почала друкувати книжки. Так, е… першу книгу, яку він надрукував взагалі на Східнослов’янських землях і на… в тому числі на… у… ну, на українських землях, у Львові, це була книжка «Апостол», 1574 року видана. Так, «Апостол» – це про життя апостолів, тобто про життя послідовників Ісуса Христа, релігійна книжка. І друга книжка, яку він надрукував – це буквар. Ну, всі знають, що таке буквар. Так. Тобто це… пі… підручник… ее… для читання, для вивчення букв. Так, в 1574 році надрукованим… надрукований. Фед… у Львові. Портрет Федорова вам знати не треба. Але це, якщо що, пам’ятник Федорову у Львові. Якщо ви були у Львові, то ви, мабуть, цей пам’ятник бачили. Так, але ще раз кажу, що портрет його знати не треба. Добренько. Є, так. Окей. Підручник – це для навчання. А книга – це… це просто… ну, підручник – це теж книга, але підручник – це різновид книги. Добре, у вас в школі є підручники, це ж не просто книга. Так. Наступне: маєте собі обов’язково знати такого Василя Костянтина Острозького. Його портрет вже вам треба знати обов’язково для НМТ. Це дуже відомий український православний князь того періоду. Так, назвемо його князем того періоду. Він був українцем. Так. Він жив на українських землях, він був надзвичайно відомий, надзвичайно впливовий… ее… його… Він був дуже багатий, він мав дуже багато земель, його таке основне місто… так, його резиденція – це було місто Острог. Та до речі, правильно ви мені підказуєте: люди, які були прям дуже багаті, такі мегабагаті шляхтичі – це були магнати. Так. Тобто можна сказати, що шляхтичі – це мільйонери, а магнати – це мільярдери. Так. Тобто це дуже багата людина. Ось цей Василь Костянтин Острозький, він по факту на той момент був просто мільярдером. Так, тобто він був дуже багатий, дуже впливовий, але він був православним. В Речі Посполитій, в Польщі, яка релігія домінувала, яку релігію престижно було сповідувати? Католицизм. Так. А ось цей Василь Костянтин Острозький, він відмовлявся приймати католицизм, він залишався православним. Його такою родинною резиденцією було місто Острог, і якраз ось в цьому місті Острозі, на Волині (зараз це Рівненщина, якщо я не помиляюся), в 1576 році він за свої гроші заснував церковно-слов’янську грецько-латинську школу. Так, тобто на той момент по суті це була школа для навчання дітей, але вона давала прям… ну, дуже класну освіту на українських землях. Так, тому її нерідко називають таким першим, по типу вищим учбовим закладом на території України, тому що по факту вона давала гарну освіту. Перший ректор цієї школи був Герасим Смотрицький. Е… і також за сприяння ось цього Василя Костянтина Острозького, в 1581 році в Острозі була надрукована Острозька Біблія. Біблія. Так, що це за Біблія? Цю Біблію надрукував Федоров. Ви вже знаєте Федорова. Федоров спочатку починав друкувати книжки у Львові, а пізніше ось цей Василь Костянтин Острозький каже йому: «Слухай, Федоров, що ти там в своєму Львові сидиш? Давай приїжджай до мене в Острог, я тобі побудую класну друкарню, будеш тут в мене в Острозі книжки друкувати». Тому по суті такий центр книгодрукування він з Львова переміщається в Острог, і в Острозі в 1581 році той самий Іван Фед… надрукував ось цю Острозьку Біблію. Острозька Біблія – це перша друкована Біблія на українських землях. Запам’ятайте собі: перша, перша друкована Біблія на українських землях. Так. Ну, і крім того, Василь Костянтин Острозький – православний князь, культурно-освітній діяч, засновник культурно-освітнього осередку і друкарні в Острозі. І ви правильно мені в чаті пишете, що його називають «некоронований король Русі».

Так. Добре, «некоронований король Русі». Чому презентація скаче, кажете ви? Тому що я перемикаю вкладки. Коли я переключаю на OBS, так, і потім повертаюся назад на YouTube, то воно… я бачу трошечки скаче, але інакше я не зможу перемикати ці слайди. Так, тому я мушу… Добренько. Окей. Добре. Що стосується реформації і контрреформації, це теж така… ее… Ні, не на цій Біблії президенти дають присягу. Давайте далі про реформацію і контрреформацію. Це теж таке важливе питання, яке вам обов’язково потрібно знати для НМТ. От ви питали мене про церкву, про релігію, тому давайте трошечки розберемося. Так. Мабуть, ви знаєте, що в християнстві існує декілька течій. Тобто люди, які вірять в Ісуса Христа, які читають Біблію… Так, ці люди називаються християни, але насправді… ну, в християнстві є декілька течій, і… ну, сама… е-е… християн… ці течії, вони трошки відрізняються за способом поклоніння, за деякими віровченнями. Так, ось найголовніші такі течії, які існують в християнстві і вам мені, мабуть, знайомі – це Православ’я і це Католицизм. Так. Тобто це такі дві найбільші течії. Преважна більшість українців, яку течію християнства сповідують: християнство чи католицизм? Ну, найбільш поширене в Україні – православ’я. Так, православ’я. Найбільш поширена течія християнства в Україні – це православ’я. Так. А в Європі яка більш поширена? Наприклад, Польща, Італія, Франція, які здебільшого… Іспанія, вони католицькі. Так, вони сповідують католицизм. Правильно ви кажете. Так. Ось це дві такі найосновніші течії в християнстві. Між ними є певна така… ну, невеличка різниця. Але є також і інша, ще одна третя течія в християнстві, яка з’явилася якраз в XVI столітті, і називається вона Протестантизм. Так. Як з’явилася? Ось ця течія Протестантизм, з’явилася вона в XVI столітті, коли люди були обурені Католицькою церквою, тому що церква… ну, можливо, ви пригадуєте собі середньовіччя, так, в XVI столітті Католицька церква була прям мега-мегавпливовою. Так. Ось Католицька церква була дуже багатою, і тому деяким людям не зовсім подобалося, що Католицька церква навчала одного, а реально поводилася зовсім по-іншому. Наприклад, Католицька церква казала: «Всі люди мають бути рівними, всі люди мають бути… ее… там… бідними. Ісус Христос був бідний і так далі». А насправді священники могли бути навпаки багатими. Так, людям це могло не подобатися. Крім того, в Католицькій церкві в XVI столітті повністю обряд богослужіння, воно ішло латинською мовою. Ніхто латинську мову не знав. Тобто людина приходила в церкву в неділю послухати там службу Божу, а з цієї служби Божої вона нічого не розуміла, тому що Біблію читали латинською мовою, проповідь ішла латинською мовою. І тому деякі люди почали виступати за те, щоб церква була дешевою, щоб богослужіння проводилося рідною мовою. Так, і таким чином з’явилася ще одна течія християнства, яка називається Протестантизм. Так, і ось якраз ця боротьба проти Католицької церкви і утворення цієї нової течії Протестантизму, вона називається Реформація. Мабуть, ви знаєте, що був такий Мартін Лютер. Так, це такий німецький проповідник, німецький пастир, і саме ось цей Мартін Лютер… так, ві… він в XVI столітті сказав про те, що церква має бути рівною. Так, церква має бути… всі люди мають бути рівними і так далі. Так, тому дивіться, його підтримали люди. Він каже: «Слухайте, ну як це так? В церкві говорять… а ми того не розуміємо. В церкві священики кажуть одне, а роблять зовсім інше». Так, тому ось багато людей його підтримали, і таким чином по суті з’явилася ще одна течія в християнстві – Протестантизм. Так. Зразу собі запам’ятайте, що насправді Протестантизм не був сильно поширений на українських землях. Зараз в Протестантизмі теж є багато течій. Ну, ви кажете: «Це типу баптизм». Баптизм – це теж одна із течій Протестантизму. Так, Лютеранство, Кальвінізм, Баптизм, П’ятидесятництво, Адвентизм… так… ну, я можна багато їх пере… поширювати… так… тобто перелічувати… Євангелисти… це всі ось ці… такі… Англіканство, кажете ви? Так. П’ятидесятники – це все протестантські течії в християнстві. Так, і насправді в Україні і по сьогоднішній день, і тоді Протестантизм не був сильно поширений. Так, але в Європі зовсім по-іншому. Наприклад, в Британії особливо, так, або, наприклад, там в Німеччині… о, в Німеччині, до речі, так, там же ж дуже поширені якраз є ось ці протестантські течії. Якщо в нас здебільшого поширене православ’я, то, наприклад, в Німеччині здебільшого поширений Протестантизм. Так, тому ви собі можете запам’ятати, що, наприклад, в Україні на той момент, в XVI столітті, і зараз точно так само, так, не дуже сильно було поширено Протестантизм. Так. Реформація – це утворення Протестантизму. Реформація – це утворення нової течії в християнстві – Протестантизм. Хоча, запам’ятайте собі, хоча течія ця не була сильно поширена, протестанти в Україні масово люди не почали переходити в Протестантизм в XVI столітті, але ідеї Протестантизму… з… з’явилися, так, і в Україні. Вони теж були дуже поширені. І дивіться, коли люди перестали ходити в… в Католицьку церкву, бо їм не сподобалася Католицька церква, вони почали ходити, наприклад, в якусь там протестантську течію. Так. Ось вони не приходять в Католицьку церкву, відповідно, вони не приносять гроші в Католицьку церкву, відповідно, Католицька церква втрачає вплив. Вигідно це взагалі для Католицької церкви? Вигідно чи ні? Як думаєте? От люди перестали ходити, почали… Ні, не вигідно. Так, тому католики думають: «Як би нам так зробити, щоб знову люди почали приходити до нас в Католицьку церкву». Так, і вони вирішили зробити контрреформацію. Контрреформація – це намагання Католицької церкви відновити втрачені позиції. Тобто можна звичайно якось там заставити людей, залякати їх, сказати: «Якщо ви не прийдете в Католицьку церкву, то будете всі горіти в пеклі, вам всім капец!». Як думаєте, це подія люди прям зразу підуть в… в Католицьку церкву? Ну, не зовсім так, не завжди страшно вам стало. Так. Ось тому вони вирішили іншим… іншим методом… е… вирішили. Так, вони вирішили діяльністю ордену єзуїтів. Вони створили такий спеціальний орден єзуїтів, який… е… став займатися благодійністю. Так, і таким чином людей заохочували ходити в Католицьку церкву. Тобто, наприклад, цей орден єзуїтів відкривав госпіталі, відкривав притулки для якихось там бездомних людей, притулки для сиріт… е… школи відкривали і так далі. І таким чином заохочували людей ходити в Католицьку церкву. «Хочете, наприклад, лікуватися, отримувати лікування в нашому класному госпіталі? Так, приходьте, будь ласка, в Католицьку церкву на богослужіння, і все буде нормально». Так. Або хочете, наприклад, щоб ваша дитина отримала освіту в нашій школі? А взагалі ось ці… е… єзуїтські школи, вони були дуже престижними. «Будь ласка, приходьте до нас в нашу… в нашу Католицьку церкву, і ваша дитина зможе отримати класну освіту в нашій єзуїтській церкві». Тобто по суті католики, вони намагалися відновити втрачені позиції. Так. Таким чином, через діяльність ордену єзуїтів… зрозуміли… так… дивіться, як думаєте, на українських землях була потреба навертати з Протестантизму в Католицизм людей? Була потреба? Ні, ми говорили: на українських землях не було протестантів багато. Так. Але все рівно орден єзуїтів активно діяв на українських територіях. Як думаєте, кого орден єзуїтів на українських територіях хотів навернути в Католицизм? Кого хотів навернути? Православних. Точно. Правильно, православних. Тобто українських православних намагалися навертати в Католицизм, окатоличувати.

От дивіться, ви маєте запам’ятати для НМТ, що в 1556-61 році було написано Пересопницьке Євангеліє. Це перший переклад Святого письма староукраїнською мовою. Тобто дивіться, це Біблія, яка була написана староукраїнською мовою. Чому ми її зараз говоримо, коли говоримо про реформацію? Тому що дивіться, це під впливом протестантських ідей. Ми говорили з вами: протестантів на території України було дуже мало, але протестантські ідеї були. Протестанти казали, що треба богослужіння рідною мовою, і під впливом цих протестантських ідей почали друкувати книжки староукраїнською мовою. Пересопницьке Євангеліє – одна з них. На ній президенти дають присягу. Запам’ятайте собі, що Пересопницьке Євангеліє написане від руки, а Острозька Біблія надрукована. Так. Крім того, на території України в цей час активно починають діяти братства. Братства – це національно-релігійні об’єднання міщан при православних церквах. Тобто дивіться, це такі громадські організації. Так, хто такі міщани? Знаєте? До речі, міщани… міщани – жителі міст. Так. Тобто ось жителі міст почали об’єднуватися в такі організації для того, аби захищати православну церкву. Ну, по-перше, це те, що поляки… вони хотіли католицизм насадити. Тобто потрібно було боротися проти цієї польсько-католицької експансії, так, тобто проти католицизму, захищати українську православну церкву. По-друге, братства займалися релігійною і культурно-просвітницькою діяльністю, вони захищали православну церкву і популяризували православну церкву. Так, вони опікувались православною церквою, але бачите, в них були деякі ідеї такі подібні, як в… як в протестантів. Так, дешева, загальнодоступна церква. Ось, тобто хоча вони виступали за захист православних, але ідеї протестантів вони теж взяли собі. Так. Найвідоміше українське братство – це Львівське Успенське Братство. Цю дату собі запам’ятовуйте: 1586 рік. У Львові виникло Львівське Успенське Братство. Так, це по факту перше таке українське православне братство. Воно було дуже велике, дуже відоме, і це братство воно отримало право ставропігії. Такий термін вам треба знати для НМТ, церковний, але… ну що ж зробити. Ставропігія – це автономна православна церковна одиниця, яка підлягає юрисдикції не місцевого ієрарха, а безпосередньо патріарха. Пояснюю простими словами: ставропігія – це право старшинства або право самостійності або право підпорядковуватися напряму… е… ви… патріархові. Так. Тобто дивіться, ось це Львівське православне братство, залежало воно від… е… місцевих львівських священників, якихось… підпорядковувалося воно місцевим львівським священникам? Ні, воно підпорядковувалося напряму найголовнішій людині в православній церкві. Так. Ось навпаки, ще священники залежали від них, тому що це… це братство, воно залежало напряму… напряму… е… патріархові підпорядковувалося. Тобто дивіться, ось це брат… Як думаєте, місцеві священники і братства, вони дружили чи не дуже? Як думаєте, дружили чи ні? Нібито і братства займаються православною церквою, так, і так… не дуже. І священники за православну церкву… чому не дружили? Тому що ці… Львівське Успенське Братство, вони за що виступали? За дешеву церкву. А якщо священник десь там хотів трошки недешево жити, так, то це братство зразу докладало все наверх. Так. Ось, тобто насправді братство контролювало діяльність священників, і священникам це не дуже подобалося. Крім того, з ініціативи ось цього Львівського Успенського братства було утворено першу братську школу в Львові в 1586 році. Всього в Україні діяло 30 таких братських шкіл, в яких учні могли здобувати середню освіту. Це ансамбль Львівсько-Успенського братства. Про нього ми ще з вами трошечки поговоримо. Так, добре. Тобто в цілому становище православної церкви на той момент, в… ну, в XVI столітті, після Люблінської унії… ну, було таке собі, тому що католики, поляки, хотіли католицизм поширити, так, і потрібно було захищати українську православну церкву, так, опікуватися нею. Добре. Вигідно було бути взагалі православним на той момент в Речі Посполитій? Якщо ти православний, навіть скажімо, ти багата людина, ти впливова людина… Так, але можуть тебе обрати, наприклад, шляхтичем в сейм посадити, якщо ти православний? Ні. Так. Тобто це було реально складно. Правильно, це було реально складно. Тому вигідніше було бути католиком, і дуже багато українських священників, православних, і українських шляхтичів, вони розуміли, що набагато вигідніше бути католиком, і тому в 1596 році вони вирішили перейти в греко-католицьку церкву. В 1596 році була прийнята Берестейська церковна унія. Ви вже знаєте: унія – це об’єднання. То… тобто об’єдналася православна церква… православну церкву ще називають грецька церква, і римо-католицька церква. Так, вони об’єдналися в одну нову церкву – греко-католицьку церкву. Ініціаторами цього були українські православні священники і українська шляхта. Так, вони думали: «Ну чого ми такі бідні мучимося? Ну от ми православні, в нас нема ніяких прав, всі нас утискають. Ну, непрестижно бути взагалі православним». Так. От були б ми католиками, нам би і податків не треба було б платити, і навпаки, скільки б привілеїв нам було. Тому вони… ось ці українські священники, українська церква… так, українські шляхтичі, вони вирішили утворити таку релігію, яка буде… ну, за віровченням більш подібна до православної, а в цілому підпорядковуватися буде папі римському, так само як Католицька церква. Так. Тобто дивіться: православне духовенство, яке прийняло унію, воно було зрівняне в правах з католицьким, звільнялося від сплати податків, від виконання інших повинностей. Як думаєте, багато українських православних священників перейшло в оцю… е… нову церкву, в греко-католицьку церкву? Шість з восьми митрополитів туди перейшли. Правильно ви кажете, реально багато. Так. Яка причина? Прагнення… так… прагнення православної шляхти і духовенства отримати такі самі привілеї, як і католики. Так, тому що це було їм просто… престиж… ну, вигідно. Вигідно. Так. Тобто дивіться: серед українських таких знатних людей були прибічники, ті, які казали: «Унія – це дуже класно», а були противники, ті, які казали: «Тільки ніяка унія, тільки не унія». Так. Тому запам’ятайте: найвидатніші прибічники… так, це Іпатій Потій. Його ще як називають? Ви там писали мені в чаті: «Батько унії». Так, він був ініціатором цієї унії. Так, Рогоза… ще правильно ви кажете: Михайло Рогоза, Кирило Терлецький. Так, він теж активний такий прибічник унії. Були також і противники унії, тобто ті люди, які казали: «Тільки не Люблінська унія». Так. Наприклад, Василь Костянтин Острозький. Ми говорили з вами, що він православний. Так, він не приймав ніяку унію, ні католицизм, ні греко-католицизм. Гедеон Балабан – ще один противник унії – це православний священник, який виступав проти унії. Так. Але все ж в 1596 році утворилася ось ця нова церква, так, греко-католицька. До речі, ми говорили з вами: шість з восьми священників перейшли. Як думаєте, чи люди перейшли, українські люди, перейшов народ? Народ? Ні. Так. От така особливість: здебільшого народ не перейшов в греко-католицьку церкву. Добренько. Тому дивіться: Берестейська церковна унія… ось ця нова церква, яка виникла, так, греко-католицька церква… церква, вона підпорядковувалася папі римському. Яка церква підпорядковується папі римському? Католицька чи православ

обов'язково, будь ласка, запам'ятовуйте. Так, маєте знати його обов'язково. Нам потрібно з вами розібратися. Чому так сталося, що на українських землях виникли ось ці козаки, так? Тобто, з чим це взагалі пов'язано? І що воно взагалі таке? Так, по-перше, для того, аби зрозуміти, хто такі козаки і де вони взялися на українських землях, давайте з вами розберемося з тим, де вони виникли. А виникли вони на території Дикого поля. Дивіться уважненько, так, на карту. Бачите, Дике поле? Ну, тут умовна карта, звичайно. Так. Тобто, це територія на кордоні з південноукраїнськими землями, з кримськими татарами. Чому цю територію називали Диким? Тому що воно було не заселене. Так, воно взагалі ніким не було заселене. Чому воно було не заселене? Чому ось ці території були не заселеними? Ось тут. Хто такі були сусіди? Не дуже хороші. Так, постійні набіги кримських татар. Ну, ніхто не хотів жити під татарами, де татари постійно нападали. Тому ось тут, звідси нападали кримські татари. Так, і тому ніхто не хотів селитися ось тут, на території Дикого поля.

Але в X столітті, навіть як бачите, ще в X столітті з'явилися різні люди, які почали ось тут поселятися. Хто це були? Перше – це селяни-втікачі. Тобто, це люди, які втікали, там, особливо з Польщі, західноукраїнських земель. Вони втікали сюди, бо вони не хотіли бути, відбувати панщину і кріпацтво. Ми з вами знаємо, що на той момент, так, тут вже панщина і кріпацтво були поширені на в Польщі, і ці люди втікали сюди. Тут була свобода, тут їх ніхто не шукав. Ну, правда, з кримськими татарами треба було по сусідству жити. Наступне – це різні категорії служилих людей. Так, тобто, це люди, які, наприклад, тут відробляли прикордонну службу, прикордонниками типу були. Так, тут же ж все рівно кордон був. І з часом ці люди, зі своїми сім'ями, теж переселилися сюди. Ще одна категорія – це уходники. Це дуже цікава категорія. Уходники – це селяни, міщани, бояри і навіть магнати, так, які ходили на уходи в степ: на полювання, рибальство, назбирання меду. Тобто, ці люди могли жити десь ось тут, наприклад, під Києвом, але, наприклад, на літо вони йшли собі сюди. Тому що тут можна було рибки наловити, якоїсь там вполювати когось, мед назбирати. Ціле літо вони тут заготовляли, наприклад, в'ялили м'ясо, заготовляли мед і так далі, а на зиму поверталися додому, от, назад сюди. І з часом ці люди знову просто переселилися сюди, на ці території Дикого поля, в степ. Так. Ну, і шляхта, позбавлена власності, це теж особлива така категорія людей, які теж активно заселяли Дике поле. Наприклад, люди, яким, ну, наприклад, вони втратили землю, а хотіли землю мати. Так, де було ціла купа вільної землі, та тут, в Дикому полі. Вони приходили сюди, займали собі землю і тут поселялися.

Таким чином, ось тут, в 15-му, в XV столітті, ось ця територія, вона починає активно заселятися, так, і тут з'являються люди, яких починають називати вільними озброєними людьми, тобто козаками. Я думаю, ви чудово розумієте, що щоб тут жити, ось тут, щоб жити, треба постійно захищатися, оборонятися від кримських татар. Так, тому спочатку ці люди жили по самі поокремості, але з часом їх стало дуже багато. І в 1556 році з'явився такий собі Дмитро Байда-Вишневецький, який каже: "Хлопці, якщо ми всі разом об'єднаємось, то нам легше буде оборонятися проти кримських татар". Так, і в 1556 році з його ініціативи виникла перша Запорозька Січ на острові Хортиця. Так, чому її називають Запорозька? Тому що вона знаходилася за порогами, тобто за великими каменями на Дніпрі. Ну, типу, на річці Дніпро. Так, там були такі ось ці великі камені, і там, за за цими порогами, за каменями внизу Дніпра, знаходилася ось ця Запорозька Січ. Чому її називають Січ? Так, тому що бачите, вона була обгороджена таким парканом, бачите, він такий типу як засічений. Ось тому Січ – засічений, тому називають її Січ. Добренько. Що таке Запорозька Січ? Це по типу як база козацтва, як такий типу як воєнний штаб козацтва. Так, його ще називають "степовим королем". Правильно ви кажете, Дмитра Байду-Вишневецького називають степовим королем. Так, тобто, дивіться, козаки жили на Січі чи ні? База, база, кажете ви? Жили? І дивіться, щоб ви мені не плутали. Так, ось це територія Дикого поля, і козаки жили ось тут всюди, так, а Січ Запорозька – це ось тут, наприклад, маленький штаб їхній. Так, тобто, вони… Хата в козака могла бути аж ось тут, так, а Січ могла бути аж ось тут. Так, тобто, вони… Ну, постійно на Січі вони не жили, це просто був їхній штаб. Вони туди приходили, там був склад зі зброєю. Зазвичай на Січ вони йшли для того, аби пильнувати, чи не йдуть кримські татари. Тобто, вони там не жили, а просто по черзі, по вахтовому методу приходили туди, відслужили – пішли додому. Так, ось, або приходили якісь важливі питання вирішувати. Добренько. Але, ну, постійно вони не жили. Козаки – це звичайні люди, в них були сім'ї, в них були хати. Як, до речі, називається господарство козака? Зимівник, знаєте? Так, тобто, вони собі жили як нормальні люди. Ну, але така потреба: треба було оборонятися від кримських татар. Тому дивіться. Чому з'явилася взагалі Запорозька Січ? По-перше, тому що потрібно було організувати козацтво, бо його було багато. Так, тобто, ну, на майже вся територія Дикого поля вже була заселена цими людьми. Так, треба було щось робити, якось їх організувати і треба було захищатися від татар. Так, тому для того, аби організуватися і захищатися від татар, організували ось цю Запорозьку Січ.

Ще собі запам'ятайте, що в Запорозькій Січі вся повнота влади належала січовій, або військовій раді. Так, тобто, був гетьман, або кошовий отаман. Спочатку ще ці поняття, в принципі, майже тотожні були. І та ж була військова старшина. Військова старшина – це обозний, осавул, писар, суддя та інші. Обозний – це людина, яка відповідала, наприклад, за зброю. Осавул – це людина, яка організовувала військо. Писар – це людина, яка документацію вела. Суддя – це людина, яка суд вела. Так, ось. Тобто, це була військова старшина, люди, які за щось відповідали на Січі, і найголовніший був гетьман, або кошовий отаман. Але все рівно ми говоримо, що вся повнота влади належала раді. Чому раді? Так, дивіться… Е-е… Угу… Угу… Чому раді? Хто обирав гетьмана? Всі козаки на військовій, або січовій раді обирали гетьмана. І точно так само цього, так само цього гетьмана могли забрати. Так, демократія була. Могли копнути його і сказати: "Пішов ти, знаєш куди ти, нам не подобаєшся". Так, тобто, насправді рада мала більше повноважень, ніж гетьман. Зимівник – це місце, де козаки жили. Чому воно називається зимівник? Бо зазвичай цілий рік козак ходив в похід, а на зиму повертався до своєї сім'ї, до хати своєї. Так, тому свою хату вони називали зимівниками. А курені – це прям на самій Січі, бачите, ось курені, коли козаки приходили на Січ вирішувати якісь питання, вони жили в таких куренях, типу як в казармах. І курінь – це був не тільки їхня хатка, де вони жили на Січі, також вони були поділені на курені. Так, тобто, наприклад, в курені могло жити там 200 або 100 людей, і це типу як такий підрозділ, так, бойовий. Ось. Добренько. Давайте трошки поговоримо з вами про козацьку символіку, символи влади, або іншими словами, клейноди. Клейноди – це символи влади. Так, ну, на той момент інтернету не було, фотографій не було. Наприклад, уявіть собі, ви живете на Запоріжжі в X столітті, ви почули, наприклад, що якогось там Петренка вибрали гетьманом, а ви цього Петренка може навіть і в очі ніколи не бачили. Якщо ви його зустрінете в полі, він вам скаже: "Я Петренко, я гетьман". Ви йому повірите чи ні? Як він докаже, що він реально гетьман? Йому ж треба якось доказати вам, що він гетьман. Так, йому треба показати булаву. Якщо в нього є булава, о, якщо в нього є булава, значить це Петренко. Так, якщо нема булави, то значить це якийсь самозванець. Добре. Тому дивіться, на той момент часто користувалися ось цими клейнодами, символами влади. Гетьманові давали булаву. Це був символ влади гетьмана. Так, старшині козацькій давали пернач. Бачите, пернач? Воно подібне як булава, але якщо булава кругла, типу ось тут ця штучка, так, кругла, то пернач тут таки типу як зубчики. Так, бачите, як воно згори виглядало? Ось так. Оце пернач називається. Ось. Якщо ви зустрінете десь людину, яка і вона буде казати: "Я писар, я суддя, я якийсь там обозний, я осавул", то хай покаже пернач. Так. В писаря і в судді була печатка, і писар і суддя користувалися печатками. Я думаю, ви знаєте, що таке печатка. Так, були також козацькі литаври. Це такі типу барабани, в які… Це як повітряна тривога того часу. Так, якщо вони чули, що, наприклад, ідуть десь там кримські татари, ідуть в похід, вони зразу били в ці литаври і зразу сповіщали, що іде загроза, або скликали козаків на нараду. Так, козацька хоругва, це або корогва, це прапор козацький. Так, бунчук – це символ влади гетьмана, але такий парадний символ влади гетьмана. Так, є булава – це такий буденний, кожен день гетьман з булавою ходив, а на свята гетьман ходив з бунчуком. Так, це такий символ влади з кінським таким волоссям, довга палиця така, теж активно використовувалася.

Так, ми з вами розібралися, що ось тут, на території Дикого поля, козацтво виникло. Як думаєте, як на це реагував польський король? Бунчук не видно, кажете ви? За мною не видно бунчук? Зараз секунду, показую вам бунчук. Ага, точно. Ойойой, не то, не то, не то! Та що ж таке? О, нарешті побачили бунчук! Тепер має бути видно. Бачите, він на… На штандарт подібний. Так, так. Ну, така, такий символ влади. Добре, запам'ятали собі бунчук. Ідемо з вами далі. Так, от ми з вами вияснили, що ось тут, на Дикому полі, самовільно якісь люди заселилися, самовільно якісь люди організували Запорозьку Січ, так, самовільно якісь люди почали там відбивати напади кримських татар і так далі. Як думаєте, як на це реагував король Речі Посполитої? Якісь чуваки непонятно які. Так, влада в шоці, кажете ви? Ну, звичайно, що… Ну, це не зовсім подобалося польському королю. Він міг взяти цих козаків, розігнати і хай там не сидять, хай вертаються. Так, і все. А з іншої сторони, ці люди, хоч вони тут і самовільно, вони не підпорядковуються польському королю, але вони, слухайте, хорошу річ роблять, правда? Вони ж тут обороняють територію Дикого поля від набігів кримських татар. Тому польський король вирішив, ну, взяти цих козаків собі під контроль. Так, для цього вирішено було створити реєстрове козацтво. Тому дивіться, вперше в 1572 році польський король Сигізмунд Август, він видав універсал і записав 300 людей в реєстр, в такий спеціальний список, в реєстр, і цим людям він почав платити платню. Тобто, дивіться, ці люди, реєстрові козаки, вони типу нічим не відрізнялися від звичайних козаків, вони були звичайні козаки, сиділи собі… Так, але вони були записані в реєстр і получали зарплатню. Як думаєте, всі козаки хотіли бути реєстровані? Чи не хотіли? Тому що вже в 78-му році ще один польський король, Стефан Баторій, так, він вже 600 людей записав в ці реєстри і там цілі привілеї для реєстровців надав. Звичайно, що хотіли. Так, вони казали: "Чого ти лиш 300 записав? Давай всім зарплату плати!" Так, це ж привілеї. А в 1578 році, дивіться, їм ще й дали право на землю, право займатися промислами і торгівлею, платню їм платили, так, звільняли від податків, їм дозволили обирати самим собі гетьмана. То тобто, в реєстрових козаків був власний гетьман. Ну, вони підпорядковувалися і загальному, типу, гетьманові всієї Запорозької Січі, але в них був свій лідер. Так, вони мали власну судову систему, адміністративну юрисдикцію, вони в містечку Трахтемирів на Київщині мали власний монастир, власний шпиталь, власний арсенал. Тобто, їм зброю давали, їх лікували, так, їм давали платню, їм давали землю. Ну, круто, правда? Тобто, з однієї сторони, польський король підпорядкував собі козаків, вони ж його тепер слухатися будуть, польського короля, а з іншої сторони, всі козаки захотіли бути реєстровими. І як думаєте, що козаки робили, коли хотіли попасти в реєстр? 5 хвилин і буде перерва. Що козаки хотіли? Повстання. Так, повстання, бунт. Так, тому звичайно, перші козацькі повстання вони активно почалися в кінці XVI століття, і причин їх було багато. Зазвичай ці повстання, вони були козацько-селянські. Тобто, дивіться, починали повстання козаки, а підтримували його селяни. Козаки бунтувалися проти поляків, проти польської шляхти. Так, уявіть собі, селянин почув: "Ага, козаки бунтуються проти шляхти". Селяни будуть підтримувати це повстання чи ні? Селяни тоже ображені на шляхту, шляхта заставляє кріпацтво відробляти. Так, звичайно, що так. Так, тобто, козаки бунтувалися проти шляхти за свої причини, а в селян були свої причини. Так, в кожного були якісь свої причини, щоб почати бунт. Тому дивіться, причини повстань. Так, це звичайно, утиски православ'я, наступ католицизму, експансія шляхти на вільні українські землі, тобто захоплення шляхтою українських земель. Так, нерідко інтереси шляхти і козацтва стикалися. Так, наприклад, якийсь там реєстровий козак хотів якусь територію захопити, і шляхта польська хотіла… Ну, не захопити, а отримати у власність. Так. Ну і звичайно, що оренда фільварків, панщина, кріпацтво – це все були причини перших козацько-селянських повстань. Тому дивіться, перше повстання проти поляків зробив Криштоф Косинський в 1593 році, тому що його маєток відібрали магнати Вишневецький і Острозький. Так, в нього була земля, а його забрали, і він вирішив поквитатися за свою кривду. Каже: "Козаки, шляхта обнагліла, давайте повстанемо проти шляхти!" Козаки кажуть: "Класна ідея, заодно більший реєстр доб'ємося!" Селяни почули, що там козаки почали двіж проти шляхти, і селяни кажуть: "О, класно, давайте і ми почнемо повстання разом з козаками, може і кріпацтво вже не буде". Так, тому дивіться, це повстання дуже швидко набуло поширення, так, і козаки, і селяни всі брали в ньому участь. Воно поширило, поширилось і на територію Поділля, і на Київщину, і на Волинь. Учасниками його були козаки, селяни, міщани. Так, але це повстання зазнало поразки під П'яткою в 1593 році. Тобто, неуспішне було. Так, друге повстання – це повстання під проводом Наливайка, воно теж… Ну, подібна причина, подібний розвиток подій, але це повстання зазнало поразки в битві на річці Солониця. Козаки взагалі тут використали табір, бачите, табір – це така тактика козаків, яку вони обороняли, використовували для оборонних операцій. Так, тобто, вони використовували вози, націпивши вози, вони клали мішки там з піском, сіллю… Ну, зазвичай з піском, сіль була дорогим товаром, і оборонялися, займали оборонну позицію. От, дивіться, козаки викопали рів, ось тут рівчак викопали, тут була річка Солониця, тобто тут цей в цей рівчак вода затекла, обклалися цими возами, сіли і сидять, ждуть, поки поляки прийдуть. Прийшли поляки, взяли в облогу. Як думаєте, хто в вигіднішій позиції: козаки, які ось тут сидять… Так, ось тут козаки, чи поляки, які ось тут? Хто довше протримається? Звичайно, що поляки. Так, ну, козаки оточені, в них закінчуються боєприпаси, закінчується їжа. Так, тому це повстання завершилося розгромом, і Наливайка було вбито, і селян там дуже багато повстанців загалом було страчено поляками. Так, тобто, ну, трагічно закінчилося це повстання.

Окей, добре. По культурі, покажу вам пам'ятки культури, які вам обов'язково потрібно знати для НМТ. По-перше, вам потрібно знати мініатюри Пересопницького Євангелія. Я вже вам говорила, що це перша частинка Біблії на українських землях, яка була написана староукраїнською мовою. Тому ви собі, будь ласка, запам'ятайте, так, мініатюри Пересопницького Євангелія. Воно написане від руки і розмальоване від руки. Бачите, воно все в одному такому стилі. Вам потрібно ось цей стиль запам'ятати. Наступне: кругла нова вежа. Це в Острозькому замку, в Острозі. Тобто, це резиденція Острозького на Волині. Так, цю вежу собі обов'язково запам'ятовуйте. Вона була зруйнована, потім відбудована, тому її називають нова вежа, або кругла вежа. Далі вам потрібно запам'ятати Чорну кам'яницю. Це у Львові, на площі Ринок, одна з перших будівель, ну, споруд, яка була побудована в стилі ренесансу. Запам'ятовуйте собі, що це стиль Ренесанс. Так. Е-е… Тому що взагалі дивіться, раніше, в середньовіччі, здебільшого будували, ну, релігійну архітектуру: якісь церкви, храми, костели, а просто якісь там, ну, світську архітектуру, її зазвичай такою гарною не будували. А вже в роки Ренесансу – це період, коли просто світську архітектуру почали будувати гарною. Так, ось тут, наприклад, цей будинок, він використовувався там як і аптека, і як лікарський кабінет. Так, ну, загалом він був гарний. Так. Добренько. В стилі Ренесансу. Наступне: будинок Корнякта. Це теж на площі Ринок, теж в стилі Ренесансу. Запам'ятайте його, ще називають палац Корнякта, тому що він і з цього боку, і з внутрішньої сторони, бачите, він такий як італійський дворик, його ще називають. Так, теж стиль Ренесансу, теж Ренесанс. Добренько. І гравюра з зображенням євангелиста Луки з Львівського Апостола, 1574 рік, теж собі запам'ятовуйте.

Добренько. Завдання НМТ 24 року, яке було в цю суботу, з теми, яку ми вивчили. Так, в якому уривку з історичних джерел ідеться про укладення Люблінської унії? Так, це було в цю суботу. Я ось так сховаюся, щоб вам було краще видно. "Во сударягайло, великий князь, з усіма своїми ще нехрещеними братами ближніми…" Це не про Люблінську унію. Так, Ягайло – це Кревська унія, її на НМТ цього року взагалі не вивчається. Так, наступне: "Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості, королю держати сповна землю Львівську, нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку…" Тут щось не то. Так, не про Люблінську унію. "Мир тримати від Покрови Богородиці два роки…" Якийсь мир на два роки… Ні. Так. "Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все військо Запорозьке домовились і постановили з гетьманом, що із генеральними особами мають радитися гетьман…" Тобто, тут вже угода між гетьманом, між козаками. Так, це не Люблінська унія, не підходить нам. Так. І варіант Г: "Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчити справу об'єднання між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою двох народів". Оце воно. Так, тобто, тут йдеться про об'єднання Литви і Польщі. Окей, не складно, сподівайтесь на таке завдання. Ну, вже конкретно це завдання вам не дадуть, але щось подібне можуть дати. Так, але ніби не складно. Добре, окей, народ. Давайте тоді 5 хвилин перерви і йдемо далі. Зараз 17:26, давайте зустрічаємося в 17:31. Так, 5 хвилин і перерва. Так, я… Як ви… Так… Так… Так… Так… Встигли взяти поїсти, кажете ви? Водички попити і так далі? Ну, дивіться, насправді, якщо вам такий темп за швидкий, якщо ви не встигаєте, так, ви просто ставите собі на паузу, це ж YouTube, ви ж можете тут запросто це зробити. Так, е-е… Відпочиваєте, скільки вам потрібно, так, і загалом собі працюєте в комфортному для вас темпі. Добре. Давайте тоді працюємо далі, стартуємо.

І далі, наступна в нас тема – це українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття. Давайте домовляємося, що ми зараз працюємо дуже-дуже швидко, але десь орієнтовно за годину-півтори ще зробимо перерву десь на хвилин 5-10. Так, добре. Давайте тоді стартуємо. Окей. І почнемо ми з того, що XVII століття, період в історії України – це період Петра Конашевича-Сагайдачного. Так, тут до влади приходить саме він. Його ми називаємо кошовим отаманом, і також він був гетьманом реєстровців. Так, тобто, він у нас людина, який був і лідер реєстровців, і в принципі лідер усіх козаків. І період його перебування на посаді – це доба героїчних походів. Перш за все, це період, період вдалих походів проти Туреччини і Кримського ханства. Тому ось доба героїчних походів – це період вдалих морських походів проти Туреччини і Кримського ханства. Будь ласка, запам'ятайте, що це перші два десятиліття XVII століття. Ну, тому що в 1621 році е-е він помер. Так, тобто, це там до 1621 року. Так, портрет його треба знати обов'язково. Тут не важко заплутатися, бо тут бачите, ПКС. Зазвичай на його портретах є ось цей такий лайфхак, який допоможе вам запам'ятати: Петро Конашевич-Сагайдачний. Так, він дійсно такий видатний кошовий отаман, тому що йому вдалося перетворити козацьке військо на регулярне, в кількості 40 000 козаків. Так, козаки ці мали відповідну дисципліну, навчання, озброєння. Так, тобто, в цілому, з тих козаків, які були просто такими якимись розбишаками, так, якоюсь там бандами такими, він перетворив їх на таку сильну боєздатну армію. Давайте про його походи. На що він ходив? Перш за все, він ходив дуже багато на Туреччину і на Кримське ханство. Так, тому якщо на НМТ вам показують карту, де від території Дикого поля, від території Січі, ви бачите купа ось цих походів там по Чорному морю, на Крим, на Стамбул і так далі, то це звичайно, що Сагайдачний. Так, це його походи. Один з найвидатніших його походів – це похід 1616 року в Крим, на Кафу. Кафа – це такий був великий невільничий ринок в Криму, де в Криму бралися невільники. Невільники, тобто полонені люди. Де вони бралися? Ма-мабуть, ви знаєте. Так, сірко бути не може, Сірко – інший період, зовсім інший. Ясир. Так, тобто, ось ці кримські татари, які ось тут в Криму жили, вони дуже часто набігали на українські території і з українських територій вони набирали молодь, людей. Так, ну, приблизно плюс-мінус таких людей вашого віку, вони цих людей набирали і приводили їх в Крим. Приводили їх в Крим. Тут в Криму існували такі спеціальні рабські ринки, так, і там на цих рабських ринках вони їх продавали, і ці люди там їх купляли як рабів. Так, і тоді, коли Сагайдачний напав ось сюди, на Кафу, так, він визволив Кафу. Йому вдалося звідси визволити декілька сотень тисяч… Декілька тисяч бранців. Так, тобто, декілька тисяч полонених молодих українських людей змогли повернутися додому. Це такий його видатний похід в 1616 році. Ще один його відомий похід – 1618 року, це вже похід на Москву. Тобто, він ходив на Москву. Чому він взагалі пішов на Москву? Е-е… Про Москву теж питали цього року на НМТ. Так, там була така ситуація, що польський королевич… Сагайдачний… Польський королевич пішов на Москву, і там загалом попав… Була йому… Була йому невдача. Так, і після того, як була йому невдача, він попросив про допомогу в українських козаків. Так, і польський король попросив: "Сагайдачний, піди поможи там моєму малому під Москвою, бо щось там не… Не вдається йому". І тому загалом Сагайдачний пішов тоді на Москву. Е-е… І Москву йому вдалося навіть взяти в оточення. Так, уявіть собі, поляки самі не могли взяти Москву в оточення, але разом, спільно з козаками, вони змогли, по факту, змінити хід ось цього походу, змогли взяти Москву в оточення, і московити просто просили пощади. Так, вони просто просили про перемир'я, аби Москва повністю не була захоплена. Тому в 1618 році був укладений вигідний для Польщі Деулінський мир. Так, і за цим Деулінським миром Польща отримала Смоленщину і дивіться, народ, Чернігово-Сіверщину. На секундочку, коли Чернігово-Сіверщина перейшла під владу Московії, в якому році ми сьогодні говорили? 1503-му році. Так, 1503 рік. Так, короче, не малюється… Ладно, ви запам'ятали собі, і аж в 1618 році знову Чернігово-Сіверщина опинилася в складі Польщі, і на території Чернігівщини, до речі, було утворено Чернігівське воєводство. Добренько. Крім того, Сагайдачний разом з всіма козаками вступив в Київське православне братство. Він також допоміг, в 1620 році, за його… Його сприяння було призначено митрополита для Православної Церкви. Митрополит – це людина, яка опікується православною церквою. Так, тобто, це найголовніша людина на українських землях… Православною церквою на українських землях займався митрополит. В Україні тоді митрополита не було. Ми в принципі говорили з вами, що православна церква занепадала. Так, і ось в 1620

Щось вони з цього виконували, щось не виконували. Але після смерті Сагайдачного – а до речі, Сагайдачний помер ось в Хотинській битві 1621 року, його поранили отруйною стрілою, і він після цього помер – тобто після цього поляки почали нагліти. Поляки почали обмежувати козацький реєстр, і стосунки між козаками і поляками почали загострюватися. Так і тому вже в 20-х-30-х роках в Україні відбувається цілий ряд козацько-селянських повстань, так, яких було дуже багато, але яких вам треба знати. Тому давайте по цих повстаннях. Так, перше повстання відбулося 1625 року, керівник – Марко Жмайло. Основна битва відбулася на Куруковому озері. Так, козаки перемогли поляків, ну, поляки програли. До речі, запам’ятайте, що почав це повстання Марко Жмайло, а закінчив Михайло Дорошенко. Тому вже Михайло Дорошенко підписав угоду 1625 року. Так, козаки перемогли, значить, вони круті. Вони уклали вигідний для себе договір. За цим договором козацький реєстр становив 6 000 козаків. Було 300, потім 600, потім 3000, а тут вже шість – ну, непогано. Так, добренько. Наступне повстання, воно відбулося 1630 року, бо козакам мало, що таке 6 000 для козаків, їм хоча би хоча би 100 000, ні, так. Тому вони почали ще одне повстання під проводом Тараса Федоровича, або під проводом Тараса Трясила. І в 1630 році Тарас Трясило за одну ніч розгромив Золоту Літню роту польських повстанців, поляків. Так, поляки були такі дуже круті війська, прям такі найелітніші війська, і вночі цей Трясило з козаками заліз до цих, в табір до цих поляків і вирізав їх всіх за одну ніч. Ця подія ввійшла в історію як Тарасова ніч. Так, звичайно, що після цього відбулася ще битва під Переяславом, але козаки перемогли цю битву і взагалі виграли в цьому повстанні. Тобто дивіться, ще одне повстання, ще одне успішне, так, і козаки в ньому отримали можливість укласти Переяславську угоду, і реєстр вже був 8 000 козаків. Так, круто, 8 000, цілих 8 000. Добре, є, розібралися. Наступне повстання відбулося 1635 року. Це навіть не повстання, це швидше виступ. Чому воно відбулося? Тому що поляки побудували на Дніпровських порогах фортецю Кодак. Якщо подивитися на карту, то ця фортеця Кодак була прям дуже-дуже близько біля Запорозької Січі. Тобто була Запорозька Січ, і поруч біля неї поляки побудували ось цю фортецю Кодак. Як думаєте, для чого вони її побудували? Вони казали, щоби стежити за, щоб там кримські татари не дай боже на вас не напали. А як думаєте, насправді для чого? Контролювати козаків. Звичайно, що нагляд за діяльністю козаків вести. Козакам таке подобалось чи ні? Ні. Так, звичайно, що їм це не подобалося. Так, добренько. Тому дивіться, тільки-тільки поляки закінчили будувати ось цю фортецю, козак Сулима в 1635 році напав і знищив цю фортецю. Так, і польський уряд змушений був переглянути реєстр, вилучив з нього всіх бунтівників, і ну козакам це не сподобалося, як це так, реєстр зменшується. Так, тому козаки почали далі повстання в 37-му році. Його очолив Павло Павлюк, або Павло Бут. Битва під Кумейками закінчилася поразкою козаків, козаки програли. І далі це повстання продовжив в 38-му році Яків Острянин і Дмитро Гуня, але це повстання знову ж таки зазнало поразки. Тому в 1638 році поляки видали Ординацію Війська Запорозького – це такий документ, за яким прям суттєво обмежувалася свобода козаків. Так, тобто мається на увазі, так, що вони накінець розібралися з повстаннями. Мається на увазі, що полякам набридли ось ці козацькі повстання. Ну, скільки можна, одне, друге, третє, 20-те, так, постійно ці повстання козацькі. Тому поляки в 1638 році вирішили: ну всьо, хай козаки сидять тихенько і ніяких більше повстань не роблять. І тому вони в 1638 році видали ось цю Ординацію Війська Запорозького. Що це за документ? Так, 1638 року. По-перше, усім козакам, бачите, на вічні часи заборонялося мати старшин. Так, козаки позбавлялися права мати старшин. Не можна було ніяких там осавулів, ніяких там обозних, ніяких там писарів, не можна було нікого мати. Заборонялося козацьке судочинство. Тобто якщо є якесь питання, козаки щось там не можуть поділити, треба щось з чимось розібратися – ідіть і хай вас шляхта розсуджує. Так, між собою не розбирайтеся. Ідіть до шляхти. Наступне: під загрозою смерті ніхто не мав права йти на Запоріжжя. Тобто заборонено було, не можна було втікати на Запорозьку Січ. Хтось міг стати козаком, не були, так, не були. Так, добренько. Так, число реєстрових козаків обмежувалося 6 000, і козакам не дозволялося поселятися в містах, окрім прикордонних: Черкаси, Чигирин, Корсунь і так ось цих міст. Так, тобто дивіться, після 1638 року, після того як видали ось цю Ординацію Війська Запорозького, на 10 років не було жодних козацьких повстань. Так, тому поляки назвали цей період «золотий спокій». Ну, краса, та козаки позбавили всіх прав і привілеїв, в козаків нічого не було. Так, дивіться, по факту, Запорозька Січ в цей період не функціонувала. Козакам не дозволяли ходити в походи. По суті, козаки навіть на Запорозьку Січ не ходили. Ко, бачите, лише реєстровим козакам, лише реєстрових козаків було шість тисяч, всіх інших козаків не було, поляки їх не визнавали. Ось. Тобто всі інші козаки повернулися додому, сиділи дома, город садили, так, дітей бавили, свиням хвости крутили, так, і так далі. Тобто козаки, по факту, за цією Ординацією Війська Запорозького, можна сказати, що козацтво на деякий час було ліквідовано. Так, ну так, припинило, призупинило свою діяльність. Ось, добренько. Окей. Давайте тоді трошечки по цитатах. Коли було прийнято документ, уривок з якого наведено надалі: «Козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якого самі собі оберуть. Козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 000. З цього числа тисячу або більше козаків на розсуд короного гетьмана, із відома їхнього старшого, мусять перебувати на низу за порогами і там виконувати свою службу». З якого документа ця цитата? Ординація, чи Куруківська? По чому ви так? Хтось каже Ординація, хтось каже Куруківська. Зверніть увагу, так, тобто тут ви орієнтуєтесь на реєстр, реєстр 6 000. Погоджуюся з вами. Так, але тут є деталь: «повинні будуть коритися виключно старшому, якого самі собі оберуть». Чи можна було за Ординацією козакам обирати собі старшого? Ні, не можна було. Так, тобто який це? Це 1625 року, Батуринська угода. Так, добре. За Ординацією не можна було. Так, тобто це не Ординація. Бачите, тут не тільки на реєстр треба орієнтуватися, і ще на ось цей момент, що козакам не дозволяли обирати старшин і гетьманів. Добре. Одразу ж після смерті Сагайдачного шляхтичі починали «чимдуш церкву православну до унії привертати, а на своїх підданих повинності накладати та різними поборами притісняти». Що це таке? Причини повстань, привід до повстань, наслідки чи значення повстань? Так, так, так, так, так. Кажете ви, що це причини повстань. Так, тобто чому відбулися повстання? Тому що поляки почали православних підданих, так, накладати на них різні-різні там повинності. Так, добренько, окей, є, ага, не видно через мене. Не видно варіанти відповідей. Ойй, вже показую вам, дивіться, так, видно. Тото, це причини, це причини. Ми зараз ще з вами, коли будемо вчити на прикладі війни Богдана Хмельницького, розберемося, яка різниця між причиною і між приводом, щоб ви не плутали ще ці поняття. Добре, це причини. Угу. Яка різниця між приводом і причиною? Обов’язково розберемося. Добре. Ординація – це документ в 38-му році, за яким поляки забороняли діяльність козацтва. Добре. В 1632 році після Йова Борецького прийшов новий митрополит. Так, новий митрополит став в православній церкві, його звали Петро Могила. Його портрет вам треба обов’язково знати для НМТ. Показую вам ще і такий його портрет, тому що колись на ЗНО ось цю фреску дали, і от попробуй здогадайся. От я не знаю, як учень має здогадатися, що оце і оце одна і та сама людина. Так, тому я вам на всякий випадок показую, що оце і оце – це Петро Могила. Він був православний митрополит, хоча він молдавського походження. Так, тобто він молдаванином був, але в Україні очолював православну церкву. За його сприяння в 1632 році польський король видав пункти для заспокоєння руського народу. Е, дивіться, за цими пунктами для заспокоєння руського народу українцям надали право мати митрополита. То дивіться, Петро Могила – він перший офіційний митрополит православної церкви. Так, дивіться, е-е, йогоре був офіційним митрополитом, його визнавала польська держава? Ні, так, не визнавала. Так. А як бачите, Петра Могилу визнавала польська держава. Так, тобто польська держава вже дозволила православним мати свого митрополита, і Йова Борецького, точніше Петра Могилу, вони вже визнавали. Також православній церкві надали легальний статус. Тобто ось що це означає? Чи означає це, що православна церква була зрівняна в правах з католицькою церквою? Ні, так, не була зрівняна в правах з католицькою церквою, просто вона була визнана, ну, тобто от дозволили, що православна церква може існувати. Так, ось, легальний статус – це означає, що вона була дозволена, але вона не була зрівняна в правах з католицькою церквою. Все рівно католицька церква, вона домінувала. Петро Могила насправді дуже багато зробив для розвитку української культури, для розвитку православної церкви. Так, він створив Лаврську школу, а вже в 32-му році ця Лаврська школа вона була об’єднана з Київською братською школою, і дивіться, ця школа нова, типу, яка виникла, вона називалася Києво-Могилянська колегія. Який це зараз навчальний заклад? Відновлення православної ієрархії – це Борецький, тому що він відновив. Так, добре. Академія Києво-Могилянська. Зрозуміло, для чого вона називається Могилянська? Вона названа на честь засновника, на честь Могили, тому вона Могилянська. Так, добре, будете знати, в 1632 році вона була заснована. Ну, і взагалі Петро Могила, він навів дисципліну в православній церкві. Так, він порядок встановив в православній церкві. Тому колегія – та це типу як, як коледж, щось типу того, такий собі, це ну це не вищий навчальний заклад, учбовий заклад, але це типу як середній, але в Україні на той момент вищого не було. Так, добре. Він навів дисципліну, він навів порядок, він в 40-х роках видав Требник. Так, це такий збірник правил церковних, і де він написав, що можна робити, що не можна. Так, тобто Требник від слова «требування», так, вимоги, іншими словами. Окей. Давайте ще два слова про культуру в XVII столітті. Центр книгодрукування він був в Києво-Печерській Лаврі, там була відкрита друкарня. Так, тобто вже книжки друкували і в Львові, і в Острозі, і навіть в Києво-Печерській Лаврі. Найвидатніша мовознавча праця цього періоду – це граматика Мелетія Смотрицького. Так, інтермедія – це короткі вистави, які ставили в антрактах між діями драматичної вистави. Тобто це така як рекламна пауза, коли ставили велику виставу, так, то робили коротенькі перерви, і в цих перервах ставили ще такі маленькі сценки. ТЕП – це мандрівний ляльковий театр. Це декілька термінів, які можуть вам попастися з цього, з цієї теми. Так, далі показую вам пам’ятки культури, які можуть вам попастися з цієї теми. Перше – це каплиця Боїмів, місто Львів. Так, стиль Ренесанс. Запам’ятовуйте собі стиль Ренесанс. Так, перша пам’ятка культури, яку вам потрібно знати. Боже, як поїдете у Львів, дивіться, скільки там пам’яток культури до НМТ, які вам треба знати, ціла купа. Так. Наступне: ансамбль Успенської церкви в місті Львів. Це насправді церква, яка була побудована е-е для Львівського братства. Так, ми говорили з вами, Львівське братство, для нього побудували цю церкву. Е, дивіться, ось це церква Успенського братства, ой-ой-ой, ні-ні, мабуть що не ось це, мабуть так, короче, ось це вежа Корнякта, так, і з другого боку там ще є каплиця Трьох Святителів. Ось тут з цього боку, типу, ось там з внутрішньої сторони, ось там є каплиця Трьох Святителів, вам теж потрібно знати. Так, це теж Ренесанс, теж собі обов’язково запам’ятовуйте. Добренько, окей. Якщо Львів, то це або бароко, або Ренесанс, ну, в даному випадку це ще Ренесанс. Так, тобто ну так, звичайно, у Львові є і бароко, але в даному випадку це Ренесанс. Окей. Добренько. Наступне: ансамбль Катедрального собору у Львові. Тут насправді дуже багато стилів змішано. Так, тобто тут і Ренесанс, і бароко, і еклектика. Львівська Катедра, можна сказати так. Готика є, але її вам для НМТ не треба. Так, можете собі запам’ятати. Добренько, теж в XVII столітті, ну, орієнтовно, невідомо коли катедру почали будувати, орієнтовно XVII століття. Іллінська церква в Суботові – оце вже раннє бароко, європейське раннє бароко. Насправді вам для НМТ єдиний стиль, який потрібно знати прям візуально розпізнавати, це бароко, тому ми на бароко більш детальніше зупинимося. Ось, з іменем якого гетьмана пов’язана ця церква? Хмельницький. Так, Хмельницький, молодці, це його, за його кошти побудована, і цілком очевидно, тут він і похоронений був. Замок в Підгірцях, село Підгірці – це теж Львівщина, це теж Ренесанс. Ренесанс. Так, і ще одна пам’ятка культури – це портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книжки «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного». Що таке «жалісний погреб»? «Погреб» польською мовою знаєте – похорон. Так, це похорон. Вірші на такий жалісний похорон Сагайдачного, і там в цій книжечці надрукували такий портрет Сагайдачного. Так, ось. Добренько, розібралися. Завдання НМТ з цієї теми, які були в перший день, і не тільки в перший день. Так, «землі Чернігово-Сіверщини ввійшли до складу Речі Посполитої за умовами…». Ось таке завдання було в перший день, і чогось воно дуже шуму наробило. Замок в Підгірцях – Ренесанс. Так, чогось дуже багато учні переживали. «В результаті договору з Московським царством, як цей договір називався?» Так, ви знаєте, що в 1618 році поляки захопили, точніше змусили Московію укласти вигідний для Польщі договір, і Чернігівщина перейшла до складу Польщі. Договір називався Деулінський. Точно, молодці, все ви знаєте. Бачите, як просто. І ще одне: «Відновлення вищої православної церковної ієрархії в 1620 році стало можливим завдяки…». Завдяки чому? «Входженню українських земель до складу Речі Посполитої?» Ні. Українські землі вже давно ввійшли до складу Речі Посполитої. «Перемозі в Хотинській війні?» Ні. Хотинська війна була в 21-му році, так, не в 20-му. «Ухваленню Ординації?» Ординація була аж через 18 років після 1620 року. «Стало можливим завдяки підтримці Сагайдачного». Так, саме завдяки підтримці Сагайдачного. Ось той митрополит, точніше патріарх Єрусалимський висвятив митрополитом Йова Борецького. Добре, тому тут відповідь Г. Так, давайте наступна тема у нас – це восьма тема. Починаємо Національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького. Так, чи потрібно знати архітекторів пам’яток культури? Зазвичай ті, які потрібно, дивіться, скачайте файл, який я для вас додала в корисні матеріали, і там про всі пам’ятки культури архітектори написані. У Львові більшість, більшість Павло Римлянин архітектором був. Так, давайте швиденько. Національно-визвольна війна – вона легенька, я знаю, що ви її добре знаєте. Так, добре. По-перше, собі запам’ятайте, що Богдан Хмельницький – це такий видатний український козак, який походив з давнього козацького роду. Так, його батько був сотником Чигиринського полку. Тобто він походив з козацької родини. Його друге ім’я – Зиновій. Богдан Зиновій Хмельницький. Боже, сьогодні попався мені TikTok, де когось там, типу, дівчаток на вулиці питали, яке друге ім’я Богдана Хмельницького, і вони не знали, і я думаю: от не, не попали вони на моїх учнів, бо мої учні мають знати обов’язково, що в нього було два імені: Богдан і Зиновій. Так, він навчався в монастирі в Києві, в єзуїтському колегіумі у Львові також. Так, тобто він в принципі здобув класну освіту, він брав участь в багатьох походах, війнах, і в нього був його такий невеличкий маєточок. Так, тому що він був реєстровим козаком. Реєстрові козаки мали землі. Його родинний маєток – це хутір Суботів. І мабуть ви знаєте, що цей хлопець Богдан Хмельницький такого наробив Речі Посполитій, що ого-го. Так, так, знаєте ви. Тобто він організував цілу величезну Національно-визвольну війну, а насправді приводом до цієї війни була подія в його особистому житті – такий любовний трикутник. Знаєте ви? Так, Богдана Хмельницького тут всі знають цю історію. Так, в нього була хвора дружина, так, Ганна Сушко, і загалом він розумів, що його дружина швидше всього скоро помре, а в дружини була молода служниця, яку звали Мотрона або Олена. І він загалом, ну так, не нерівно дихав до цієї Мотрони або Олени. Так, і він навіть-навіть обіцяв їй, що коли його дружина помре, то він одружиться з цією Матроною. Ну, і Матрона така нічо була, так, тобто вона нормально ставилася до цього, але сталася інша ситуація: до неї почав свататися ще один чоловік, якого звали Даніель Чаплинський. Даніель Чаплинський був без дружини, він вже прям готовий був з Мотроною одружитися, і Мотрона звичайно думала: слухайте, того Хмельницького ще ждати, поки там, там в нього жінка помре, і так далі, так, а тут Даніель Чаплинський, шляхтич польський, можна вже заміж виходити. Так, але справа в тому, що Богдан Хмельницький не відпускав Мотрону заміж за Чаплинського, вона була служницею його, тому він її не відпускав заміж за Чаплинського. Так, що зробив ось цей Даніель Чаплинський? Він напав на хутір Богдана Хмельницького, поки Хмельницького не було дома, розгромив цей хутір Суботів. Деякі історики нам кажуть, що навіть вбив сина, інші кажуть, що просто побив сина. Так, ну, але найголовніше, що образило Хмельницького – він забрав Олену, так, викрав її. Хмельницький приїхав, а Олени немає. Хмельницький звернувся до польського суду. Дивіться, якщо оцінювати Чаплинського і Хмельницького, то вони по матеріальному становищу були плюс-мінус однакові, тобто вони була така дрібна шляхта. Так, але Даніель Чаплинський був католик і був поляк, а Хмельницький був православний і був українець. Як думаєте, на чию користь суд вирішить прийме рішення? Як думаєте, міг суд сказати, наприклад, що ну поляк, не наш поляк-католик, трохи не нечемно поступив? Так, ні, тобто вони сказали Хмельницькому: ну вибачай, Хмельницький, так, ти нічого не доб’єшся, іди до побачення, так, розбирайся собі сам. Хмельницькому це було образливо. Ну, як же ж так? Так, він там добивався далі, і тому врешті-решт польський суд навіть Хмельницького ув’язнив, в тюрму посадив, бо він там забагато рипався. Так, і тому Хмельницький з цієї в’язниці в січні 48-го року втік і з невеличким загоном козаків подався на Запоріжжя, на Запорозьку Січ, захопив її і став гетьманом. Як думаєте, чого він її захопив, Запорозьку Січ? Ну, приїхав на Січ, чого він її захопив, Запорозьку Січ? Так, так, так, так, так. Можна було йти на Січ тоді в 1648 році? Можна було? Там був свій отаман, там були реєстровці. Заборонено було? Запорозька Січ не діяла? Діяла Ординація? Правильно, не можна було втікати на Запорозьку Січ. Тобто поляки кажуть: нікому не можна втікати на Запорозьку Січ, і 10 років ніхто не втікав на Запорозьку Січ. Так, в 48-му році Богдан Хмельницький втік, захопив Запорозьку Січ без дозволу поляків, став її гетьманом. Можна було козакам гетьмана обирати? Не можна. Так, тобто вже тоді по факту він збунтувався проти Польщі, і він каже: хлопці, поможіть мені Олену в Чаплинського забрати. Так, і козаки такі кажуть: ура, йдемо за Олену. Так було чи ні? Вони за Олену пішли воювати? Ні, так, не за Олену. Він каже… ну він по суті він їм запропонував почати війну проти польської шляхти. Так, він їм каже: слухайте, польська шляхта обнагліла, дивіться, як вони зі мною поступили, так, вони Олену в мене забрали, але вони і вас образили, вони Ординацію Війська Запорозького наклали на вас, вони обмежують нас. Так, тобто вони… почали воювати проти цілому, проти польської системи, проти польських шляхтичів. Так, ось. І козаки його підтримали, не за Олену, а тому що просто козаки теж були ображені на польську шляхту. І насправді виступ Хмельницького підтримали і селяни, так, тому що селяни теж були ображені на польську шляхту. Тому ця війна вона була такою козацько-селянською, так, і дуже багато селян ставали козаками, тобто покозачувалися. Хмельницький вирішив обрати собі союзників. Союзниками спочатку – Кримське ханство. Так, чому Кримське ханство? Тому що козаки 10 років не ходили в походи, 10 років діяла Ординація Війська Запорозького. Козаки – це була сильна, боєздатна армія. 10 років хлопці сиділи, город сапали. А тут треба йти воювати з поляками. Так, Хмельницький розумів, що ну нічого він не доб’є, тому він вирішив взяти собі в союзники Кримське ханство. Таким чином він розв’язав проблему кінноти. Кіннота – це кінні війська. В козаків була погана кіннота. Ну, не були козаки боєздатним військом, а кримські татари все ж таки були потужним військом на конях. Так, і таким чином він уникнув несподіваного нападу кримських татар в спину під час війни. Так, ось, було б дуже неприємно, якби Хмельницький почав воювати проти поляків, а на нього тут звідси, зі спини напали кримські татари. Тому він вирішив їх зробити своїми союзниками, і е-е на за це він пообіцяв кримським татарам, що вони мають право на певних українських територіях брати ясир, ну тобто взагалі грабувати певні українські території. Так, не дуже благородно зі сторони Хмельницького. Так, але ну таким чином він в принципі викручувався, щось обіцяв татарам, щоб вони йому допомогли. Тому дивіться, рушійні сили цієї війни – це козаки, це селяни, це міщани, це духовенство, це дрібна українська шляхта. Так, тобто це хто брав участь в цій війні, ось всі ці люди. Разом з тим вам потрібно запам’ятати соратників Богдана Хмельницького. Соратники – це його е-е сподвижники, або його ну приятелі, які допомагали йому організовувати цю війну. Так, це Іван Богун, Максим Пушкарь, Мартин Небаба, Іван Золотаренко, Максим Кривоніс. Так, це всі люди, які разом з Хмельницьким організовували цю війну. Ви зрозуміли різницю між причиною і приводом? Привід – це ось ця ситуація з Оленою, а причини цієї війни точно такі самі, як і перед тим були, так, як і причини всіх повстань. Тобто якщо по суті розібратися, то причини цієї війни – це соціально-економічне гноблення, національний гніт, так, релігійний гніт. Скажіть, будь ласка, на початку XVII століття було соціально-економічне гноблення українських селян? Було. Був національний гніт? Був. Так, але ж війни не було, чому? Бо не було приводу. Так, тобто дивіться, привід – це якась така іскорка, яка запалює велику війну. Так, причин багато, а привід – це один, це така остання капелька, так, зачепило. От, тобто в XVII столітті не було такого, Хмельницької не було такої ситуації, хоча причини були точно ті самі. Добре. Загалом почалася війна в 1648 року, і ми з вами розібралися, що перші битви вони відбулися на річці Жовті Води, вони були до досить успішними для козаків. Дивіться, запам’ятайте собі, що виступ Богдана Хмельницького почався з Микитинської Січі. Ось це важливо запам’ятати. Ми з вами говорили, перша Січ була на острові Хортиця, але ви знаєте, що час від часу козаки переносили Січі. Перша Січ була там, наприклад, на острові Хортиці, далі була там на Базавлуку, потім була на острові Микитин Ріг і так далі, час від часу Січі козаки переносили на інші місця з різних причин. Так, ось Хмельницький почав свій виступ з Микитинської Січі. Так, добре. Угу, є, так. Добренько. І в травні 48-го року відбулася перша битва на річці Жовті Води. Бачите, козаки з Микитинської Січі виступили, і тут під Жовтими Водами відбулася битва. Спочатку поляки не сприймали це все як війну, вони думали, що це просто ну там, ну чергове козацьке повстання. Ну, подумаєш, і перед цим було 100% козацьких

Облогу місто Збараш. В місті Збараж він підловив польського маленького такого паразита, якого звали Яж Єремій Вишневецький, знаєте такого? Так, це ось той такий родич Байди Вишневецького. Байда Вишневецький заснував колись Січ. А такий Єремій Вишневецький паскудник був, так Хмельницький його підловив. Ось там, з Збаража, взяв його в облогу, і вже там той Ярема доходив в тому Збаражі. Ну, уявіть собі, він сидів в Збаражі кілька місяців без води, без боєприпасів, без їжі. В нього почався голод, і аж в серпні 49-го року на допомогу полякам, шляхтичам в Збараж, прийшов польський король. Так, тобто перша битва, в яку прийшов польський король. Вона відбулася під Зборовим, в 1649 році.

Уявіть собі, понад рік поляки не сприймали серйозно війну Богдана Хмельницького. Вони думали, що це просто якийсь там виступ козацький, так аж в 49-му році їм дійшло. Так тому дивіться, ось тут поляки в Збаражі сидять, оточені Хмельницьким, а звідси, з Варшави, ідуть польські королівські війська під Зборів. Хмельницький залишає невеличкий загін козаків під Збаражем, а сам йде на зустріч польському королю до Зборова. Коротше, так і під Зборовим, це містечко на Тернопільщині, відбувається велика битва, в якій Хмельницький б'ється з польським королем, і Хмельницький в цій битві польського короля був би розгромив, але там його вперше зрадили Кримські татари. Так, його вперше зрадили Кримські татари, і вони сказали, щоб він не догромлював до кінця поляків, а щоб уклав з ними мирний договір. Тому в 1649 році Богдан Хмельницький уклав з поляками вигідний для себе Зборівський договір. Так, мабуть, ви знаєте, що в битві під Зборовим відзначився Адам Кисіль. І взагалі Адам Кисіль, він посприяв укладенню Зборівського договору. Так, це такий православний сенатор, представник Речі Посполитої в переговорах між гетьманським урядом Богдана Хмельницького і поляками. Хоча він православний був, так, але працював на Польщу. Питаєте ви, чи його треба знати? Треба його знати. Чи не треба цього року на НМТ вперше його запитали, так тому можете не вчити? Так, вчити треба обов'язково. Я знаю, треба знати обов'язково, бо його ще й запитали цього року. Добре, тому дивіться.

В 1649 році Хмельницький молодець, він переможець, так, він розгромив поляків. Півтора, майже два роки війна триває, Хмельницький громив поляків в пух і прах, ні одної битви не програв, так. Тому за Зборівським договором поляки віддали Хмельницькому три воєводства: Брацлавське, бачите, Київське і Чернігівське. Ну і територію, звичайно, Запорозької Січі. Так, ось ці воєводства, вони перейшли під владу Хмельницького, і на них Богдан Хмельницький у створив свою державу, яка почала називатися неофіційно Гетьманщина. Так, так. Крім того, козаки, поляки пообіцяли реєстр 40 000, і ось тут, на території Гетьманщини, на території цих трьох воєводств, не повинно було бути ні панщини, ні кріпацтва. Тобто поляки звідси сматувались, покидали свої маєтки, так, і тут вже повністю Хмельницький, козаки господарювали на цих територіях. Так, тобто ну прям вигідний договір, так, і по суті утворена була держава, яка почала називатися Гетьманщина. Можете собі записати: Гетьманщина. Але офіційна назва – Військо Запорозьке. Тобто Хмельницький був гетьманом Гетьманщини, а не Війська Запорозького. А не Гетьманщини. Так, столиця було місто Чигирин.

Дивіться, я хочу, щоб ви зараз розібралися і запам'ятали, в чому різниця між кошовим отаманом і гетьманом. Знаєте чи ні, в чому різниця? Гетьман – це лідер Гетьманщини, так, оце гетьман, а кошовий отаман – це лідер Запорозької Січі і запорозьких козаків. Зрозуміли? Так. Спочатку Богдан Хмельницький був і на Запорожжі, і в Гетьманщині, тобто він був і кошовим отаманом, і гетьманом, але пізніше запорозькі козаки перестали визнавати владу Гетьмана, і тому по суті ці поняття роз'єдналися. Так. Гетьман – це Гетьманщина, а кошовий отаман – це на Запорозькій Січі. Добре. Так. Не всі кошові отамани визнавали владу Гетьмана. Давайте пару цитат. Уся. Перша війна почалася через Шаплинського, який, незважаючи на те, що я мав привілей короля, відібрав у мене хутір та ще й мені погрожував смертю, і весь цей вогонь спалахнув через нього. Про що тут кажете ви? Це привід до війни. Так, привід. Тобто, за… В якому році відбулися описані події? Так, давайте я отак. Тих польських ратних людей біля Жовтих Вод самовільні козаки, зв'язавшись із татарами, всіх побили, а інших у полон побрали живими, разом з сином коронного Гетьмана Потоцького. Тобто тут ідеться про битву під Жовтими Водами, це 1648 рік. Добре. Молодці. Так. Добренько. Наступна, наступна цитата в нас. Про яку битву йдеться? Відомо, що коняц польський тікав з поля бою, передягнувшись селянином, Вишневецький на простому селянському возі. Заславський, утікаючи, загубив булаву, острог, шапку і опанчу. Це битва під Пилявцями, так, найганебніша поразка коза… поляків. Так. Коли відбулися описані події? Увесь народ, вийшовши з Києва, вся чернь вітала його, академія вітала його промовами як спасителя народу від рабства польського, як Мойсея, вбачаючи в імені Богдан добрий знак і називають його Богом даний. Так, це у нас так, 1648 рік. Добренько. Е, хто є автором поданих слів? Правда то, що я лихий малий чоловік, але мені от бога, то Бог дав, що я єсть єдиновладець і самодержець руський, виб'ю з ляцької неволі руський народ. Ляцька неволя – це польська, руський народ – це український народ. Так. Перше, я за свою шкоду і кривду воював, а тепер буду воювати за нашу православну віру. За границю на війну не піду, шаблі на турків і татар не підійму. Чому не підійму? Бо вони ж його союзники. Досить маю на Україні, Поділлі і Волині. Тепер досить достатку і пожитку в землі і князівстві моїм по Львів, по Холм, по Галичі. Так, це звичайно, що добре Хмельницький. Окей, далі.

Війна продовжується, і в 1649 році битва відбувається під Берестечком. Бачите, Берестечко – це містечко між Луцьком і Львовом, ось таке містечко Берестечко, і це перша поразка козаків через зраду кримських татар. Битву під Берестечком ще називають найбільшою битвою національно-визвольної війни, і оскільки Кримські татари в цій битві зрадили, вони не вступили в війну тоді, коли треба було, то вся битва пішла не по плану, і козаки в цій битві почали програвати. Так, вони почали оборонятися, не могли наступати, так, і Хмельницького також не було в цій битві. Там різні історики описують нібито татари викрали Хмельницького з поля бою. Загалом битвою цією командував Іван Богун. Іван Богун, ви собі запам'ятаєте, що він спорудив переправу через річку Пляшівку, і таким чином вдалося врятувати хоча би трошечки козаків, вивести з оточення. Так, і дивіться, після Берестечка поляки починають переслідувати козаків, а козаки починають відступати. Так, і ось від Берестечка аж до Білої Церкви, по факту поляки гнали козаків, переслідували, козаки відступали, і аж біля Білої Церкви нібито повернувся Богдан Хмельницький, і там було укладено новий договір, який ввійшов в історію як Білоцерківський договір 1651 року. Дивіться, козаки програли битву під Берестечком, значить вони що, вже вони… ну вони все лузери, програли битву, так. Тому відповідно Білоцерківський договір був невигідний для козаків, він не на не на правах переможців укладався, а на правах переможених. Гетьманщина за цим договором… тобто влада Хмельницького поширювалася лише на Київське воєводство, то тобто все мінус Чернігівське і мінус Брацлавське воєводство. Ви на ці воєводства, будь ласка, обов'язково орієнтуйтеся. Реєстр 20 000 реєстрових козаків, і поляки мали повернутися до своїх, до своїх маєтків. Тобто ось сюди, на Брацлавщину, сюди, на Чернігівщину, далі поверталися поляки. Так, тобто ось така неприємність сталася, козаки втратили попередній вигідний договір і уклали більш невигідний. Як думаєте, після цього війна припинилася, хоча договір типу називався мирний договір? Так, але чи погодилися козаки на такі умови? Ні, вони хотіли далі так, повер… повернути вигідні умови собі, тому війна насправді продовжується. Так, в 52-му році відбулася битва біля гори Батіг, в ній перемогли козаки. До речі, і після цієї битви під горою Батіг, Батіг – це ось тут на Поділлі, на Вінниччині сучасній, ось. Після цієї битви було поновлено умови Зборівського договору, тобто знову повернулись до договору Зборівського. Тепер вже поляки на це не погоджувались, поляки хотіли далі Білоцерківський, так. Тому наступна битва, вона відбулася під Жванцем. До речі, в битві під Жванцем знову Кримські татари зрадили. Так, вони уклали з поляками Кам'янецьку угоду, і тому битва під Жванцем закінчилася нічиєю, не змогли козаки перемогти поляків. Так, тобто ось… ну війна затягувалася. Ніхто не хотів іти на поступки, а Хмельницький взагалі намагався знайти собі нових союзників у війні з Річчю Посполитою. Ну, Кримські татари – такі собі союзники, це було прям очевидно. Так, ее, погано, погано. Так, погані вони були союзники. Тому по суті ще навіть в 49-му році Хмельницький, ще після битви під Зборовим, він був розчарований в Кримських татарах, і він почав шукати нових союзників, і він вирішив, що класно було би укласти договір з Молдовою. Ну, по-перше, Молдова – це європейська держава, тобто якби він уклав договір з Молдовою, то він вже не просто якийсь там, якийсь козак, непонятно хто, так, він вже родич молдовського господаря. Молдовські молдовські правителі мали титул господарів, так, тобто він родич молдовського правителя, він крутий хлопець, так. Тому він намагався укласти не просто договір, а одружити свого сина Тимоша Хмельницького з дочкою Розандою, з дочкою цього молдаванина Розандою. Ну, правда, молдаванин не дуже хотів, знаєте. Ну, хто такий Хмельницький? Ну, якийсь там розбишака, та хто він такий? Тому цей молдовський господар не дуже хотів сватати свою дочку, віддавати. В 52-му році все ж таки, після Батігівської битви, відбулося весілля цього Тимоша і Розанди. Так, але потім самого ось цього Василя Лупула, молдавани, на цього, проти нього почали повстання валахи і трансільванці. Тому Тимош Хмельницький, це син Богдана Хмельницького, змушений був піти, щоб придушити повстання цих валахів і трансільванців і повернути владу своєму тестю, Василю Лупулу. Так, але він потрапив в облогу біля містечка Сучава, і там він був убитий. Тобто дивіться, Хмельницький хотів укласти договір з поляками, але йому це вдалось… з молдаванами вдалося йому це… ні. Так, не… не вдалося. Добренько. Не вдалося. Окей, добре, далі. Хмельницький намагався укласти договір з Московією. Правда, цей договір він укладав не вже не як союз, не як династичний договір, ну бо вже сина в нього не було. Ну, був там ще Юра, але Юра ще маленький був, так. Тому він вирішив просто укласти договір про протекторат. Протекторат – це форма залежності однієї держави від іншої. Так, ну ви знаєте англійську мову, що таке протект з англійської. Ось тут починається погане, так кажете ви? Так. Протект – це захист. Тобто Хмельницький сподівався, що він буде Московії платити гроші, Московія буде його захищати. Так, ось такий договір він укладав ось на Переяславській раді в 1654 році. Там були започатковані ось ці московсько-українські відносини, а вже письмові угоди, так, вони були укладені в березневій статті 1654 року. За цими угодами Хмельницький платив гроші Речі Посполитій, точніше Московії, так, а московити помагали воювати Хмельницькому проти поляків. Типу така була домовленість спочатку. Так. Але московити визнавали три воєводства: Київське, Чернігівське, Брацлавське, визнавали реєстр 60 000, навіть обіцяли платити, ну типу утримувати цих козаків. Так, вони вимагали, щоб козаки присягнули на вірність Московському царю, і мабуть ви знаєте, що не всі козаки присягнули. Богун не хотів присягати, багато інших не хотіли присягати. Так. Ну, а Хмельницький присягнув, і найголовніше, вони спільно мали воювати проти Польщі. Така була домовленість. Дотрималися московити своїх угод? Дотримались це і є Березневі статті. Ось написано на слайді: ні. Так, не дотрималися. Не дотрималися, тому що в 56-му році московити уклали договір з Річчю Посполитою. Карта російською мовою, тому що ее я їх не малюю сама, так, я їх беру з інтернету в хорошій якості, які є. Дивіться, на той момент почалася війна між Швецією і Річчю Посполитою за ось ці території – це сучасна територія Прибалтики, тобто вихід до Балтійського моря: Литва, Латвія, Естонія. За усі території Швеція почала воювати з Річчю Посполитою. Якби Швеція ці території захопила, то Росія би вже ці території не захопила, так, а Росія дуже хотіла теж собі урвати ці території. Тому Росія вирішила зробити все, аби лиш Швеція не завоювала ці території, так, не допустити, щоб Швеція завоювала ці території. Росія в 1656 році вирішила помиритися з Річчю Поспо… в Росія, Московія обіцяла взагалі-то воювати з Річчю Посполитою, так, а тут хоп – помирилася, так, без дозволу Хмельницького. Це було пряме порушення ось тих Березневих статей. Обидві країни зобов'язувалися не починати переговорів зі Швецією про мир, навпаки, вони спільно мали воювати проти Швеції. Річ Посполита і Московія мали спільно воювати проти Швеції, так, і чому Московії був вигідний цей договір? Тому що після смерті польського короля російського царя мали обрати на польський трон. Тому росіяни хитро продумали, вони продумали, що вони по суті після смерті польського короля отримають всю Річ Посполиту, ну і ось ці території. Так, ось тому вони зрадили Хмельницького і уклали ось це Віленське перемир'я в 1656 році. Що міг зробити Хмельницький в цій ситуації? Так, важко, так кажете ви? Важко. Хмельницький вирішив укласти договір зі Швецією. Так, ось тому останній союзник Богдана Хмельницького – це Швеція, Трансільванія і Валахія. Трансільванія, Валахія – це такі невеличке князівство, які колись існували на території сучасної Румунії і Угорщини. Зараз їх вже там нема. Хмельницький вирішив укласти з цими союз… з цими союзниками договір, так, але я думаю, ви чудово розумієте, в Хмельницького в житті було дуже багато трагедій. Так, там ця мотрона, її потім Юрій, Тимош Хмельницький повісив, до речі, цю мотрону, тобто кохану жінку, він втратив одну і другу. Син загинув, Тимош Хмельницький, так. Московія зрадила. В нього багато трагічних подій було в житті, і загалом в нього здоров'я в 56-му році вже було погане, він декілька інсультів пережив, він особисто вже в 56-му році не водив козацькі війська в походи. В походи в козаків водив Антон Жданович. Тому в 56-му році Хмельницький надіслав козацькі полки на чолі з Антоном Ждановичем, щоб вони разом зі Швецією, Трансільванією і Валахією воювали проти Польщі, але цей похід закінчився невдало, і загалом влітку 57-го року Богдан Хмельницький помер. Ось так закінчилася, ну по суті війна Богдана Хмельницького. Не закінчилася, вона просто переросла в руїну. Так, тобто після цього почалася Руїна. Так. Тобто було незрозуміло, хто з ким, всі почали воювати один проти одного, якось так трагічненько все було.

Давайте завдання НМТ 24-го року, що питали про національно-визвольну війну. Про неї питали. Перше питання було так: Адам Кисіль і Юрій Немирич свої політичні дипломатичні зусилля спрямували на… Ми ще з вами не вчили Юрія Немирича, але ви вже знаєте, хто такий Адам… Адам Кисіль. От, чи треба його знати? Бачите, треба, питають на НМТ про нього, так. Тобто ви, якщо вже навіть хоча би знаєте, хто такий Адам Кисіль, то ви знаєте, що це люди, які укладали угоду між Польщею і Військом Запорозьким. Так, тут відповідь… в… добре. Наступне: про який документ іде мова в поданій цитаті? Його королівська величність буде… і далі жалувати посади громадянам шляхетського стану в Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах. Чигирин має назавжди лишитися при булаві Війська Запорозького. Тобто тут ідеться про те, що… так, про Зборівський договір, про три воєводства, які переходять під владу Хмельницького, але король і далі буде жалувати посади шлях… шляхті. Так, добре, це Зборівський договір. Віленське перемир'я – це угода про припинення воєнних дій між… кажете ви… між Московією і Річчю Посполитою, тому що вони спільно почали… не мали права розпочинати переговори про мир зі Швецією, бо вони проти неї воювати мали, так. Тому відповідь б. Добре. Хто з козацьких провідників проголосив таку програму своїх дій? Цю цитату ми сьогодні з вами розглядали, і вона була на НМТ. Так. Я лихий малий чоловік, але то… то… то мені Бог дав, що я єсть єдиновладець і самодержець, виб'ю з ляцької неволі руський народ. Це Богдан Хмельницький. Молодці. Так, це Богдан Хмельницький. Окей, народ. Добренько. Тому включаю вам дати обов'язковості цієї теми з національно-визвольної війни. Зараз у нас 18:35. Так, давайте до 18:50 йдемо на перерву, на 15 хвилин йдемо на перерву, так, і 18:50 продовжуємо ще дві години в нас залишається, ми будемо працювати з вами наступні годинки, так, наступні до кінця. Все, тоді давайте 15 хвилин перерва і до зустрічі. Йдіть, поїжте, відпочиньте, і працюємо далі. Так, я є… я тут… я є… працюємо. Підключайтеся активненько, і йдемо далі, тому що далі в нас по плану ще три теми. Ми по факту прийшли з вами екватор за три години, а нам далі треба за дві години пройти ще теми, в тому числі Руїну. Ну, в принципі, шоста тема була дуже величезна, вона велика, вона гігантська, так, тому нічого страшного, я думаю, що по об'єму інформації все встигнемо. Квізлет з історії є, ви можете писати в особисті, він є також прикріпленим в навчальних кабінетах ваших. Добренько, працюємо, працюємо, працюємо. Так, добре. Так. Окей, давайте починаємо тоді Руїну і… і наступні… наступні дві години працюємо дуже насичено. Так, можливо, ще зробимо перерву, будемо орієнтуватися загалом по ситуації. Давайте. Перша тема, яку нам потрібно розібрати – це Козацька Україна наприкінці 50-х–80-х років XVI століття і Руїна. Так, іншими словами, взагалі ця тема називається Руїна. Це дев'ята тема з програми е, і цю тему про неї знають, так, її бояться. Не хвилюйтеся, все буде добре. І добре, так, все обов'язково вивчимо, так, тому давайте ртуємо. Так. Взагалі Руїна, що це таке? Це історіографічна назва громадянської війни, тобто Руїна, так називають громадянську війну, трагічний занепад Української козацької держави в другій половині XVII століття і страхітливе спустошення і знелюднення Правобережної України. Тобто ми говорили з вами, так, що війна під проводом Богдана Хмельницького, вона не закінчилася. Так, вона просто за… завершилась тим, що Хмельницький помер, і було незрозуміло, що далі, так, тому що Швеція воювала, Польща воювала, Московія воювала, і було в принципі незрозуміло, як далі бути українцям, що далі буде з українськими землями, і ось ця невизначена ситуація, так, вона призвела до того, що в Україні почалася громадянська війна, розкол, розруха, інтервенція. Чи знаєте ви таке слово інтервенція? Ну, я думаю, що таке громадянська війна ви знаєте, так. Громадянська війна – це коли війна між своїми, коли українці воювали з українцями, так, а от слово інтервенція – це коли сусідні держави втручалися у внутрішні справи Гетьманщини. Оце інтервенція. Так, боротьба за владу. Так, ось це все характерно для періоду Руїни. Орієнтовно Руїна – це від Богдана до Івана, так, тобто від Богдана Хмельницького до Івана Мазепи. Е, ось цей період від Богдана до Івана… не було у нас Гетьмана, так, в народі кажуть, так. Тому від 57-го року до 87-го року орієнтовно, так, це період Руїни. І загалом перший гетьман, якого ми будемо з вами вчити – це Іван Виговський. Знайомтеся. Так, його портрет вам вчити не треба. Взагалі з цієї теми єдиний портрет, який вам треба буде знати – це портрет Дорошенка, так. Тому дивіться, е, Виговський, він прийшов до влади після смерті Богдана Хмельницького. Це писар Богдана Хмельницького, тобто це на… наближена людина до Богдана Хмельницького. Він е реально знав про Богдана Хмельницького майже все, знав його плани, мав його… знав його наміри. Але колись він був на службі у поляків, і в принципі він позитив… завжди ставився до Польщі. Ось тому, коли він прийшов до влади, то він хотів в першу чергу задовольнити інтереси старшинської верхівки. Старшини, тобто інтереси якогось там селянства, дрібного козацтва і так далі його не цікавило, і саме про тому проти нього збунтувалися полковники з Запорозької Січі, так, Максим Пушкар і Яків Барабаш. Вони проти нього почали повстання. Як бачите, це повстання підтримала Москва, вона його в принципі і спонсорувала, так, і таким чином дивіться, ми з вами говорили, що в руки Хмельницького Запорозька Січ визнавала владу Гетьмана, а от вже в руки Виговського не визнавала, бо Пушкар і Барабаш бунтувалися. Тому от запам'ятайте собі з цього моменту: гетьман в Гетьманщині, кошовий отаман на Запорозькій Січі. Влада гетьмана майже ніколи не поширювалася на владу Запорозької Січі. Як думаєте, чому Москва спонсорувала це повстання? Так, Москва підтримувала повстання проти Виговського, бо Виговський виступав за зближення з Польщею. Так, правильно. Тому власне Москва підтримувала цей рух, так, проти Виговського і проплачувала це повстання. Москві взагалі було вигідно, аби між українцями не було згоди, так, аби між українцями були чвари, аби українці сварилися між собою. Тому Москва проплачувала, фінансувала ці повстання і ось цю таку розруху в Україні. І загалом Виговський, він хотів досягнути перемир'я з Річчю Посполитою, тобто він казав, що далі продовжувати війну з Річчю Посполитою нема сенсу, навпаки, треба з нею миритися. Він казав, що українцям треба втікати від Москви, не укладати з Москвою угоди, а з Польщею ще казав можна домовитися, так. Тому не всі козаки підтримували таку політику Виговського, так, не всім це було зрозуміло. І ось тому в 1658 році він уклав з Польщею… ой, 1650 кажу, 1600 а пишу 800, 1600, 50… угу… це що таке? 58… о, так, він уклав з Польщею договір, який ввійшов в історію як Гадяцький договір. Кажете, що він був хороший, але його не слухали козаки. Дивіться, за цим договором територія Гетьманщини – ось три воєводства, так: Київщина… Київщина, Брацлавське і Чернігівське воєводство, ось ці три, так. Вони отримували назву Велике Князівство Руське. Взагалі собі запам'ятайте, ось ця назва, вона використовувалася в нас лише в роки Виговського, так. Ось тому, якщо вам десь така назва попадеться, то це 100% Виговський. Велике Князівство Руське. Реєстр мав бути 30 000, і ще 10 000 особисте військо Виговського. Зрівнювалися в правах католики і православні. Взагалі дивіться, за цим договором Гетьманщина, під назвою Велике Князівство Руське, мала входити до складу Польщі, до складу Речі Посполитої. Ви пригадуєте, в Речі Посполитій от ми сьогодні вчили на початку уроку скільки було країн? Це було дві країни, так, типу вони там були рівноправні: Польща і Литва, так, вони були рівні. За умовами Гадяцького договору до них приєднувалася ще третя країна – Україна, так, під назвою Велике Князівство Руське, на рівних правах. Так, там навіть в договорі було… цей договір часто називають як рівний до рівних, як вільний до вільних, тобто типу Україна на вільних правах приєднувалася до Речі Посполитої в цьому договорі як третя держава. Так, в цьому союзі… ну і як бачите, там ще дуже багато чого: створення університету в Києві… ее, Велике Князівство Руське очолював гетьман з довічною владою, який водночас був Київським воєводою і так далі, так. Але ви собі найголовніше запам'ятайте за цей договір, так, що це Гетьманщина, під назвою Велике Князівство Руське, мала ввійти до складу Речі Посполитої на рівних правах, як вільний до вільних, як рівних… як рівний до рівних. Як би ви сказали: цей договір хороший чи поганий? От ви би що сказали, якби ви жили в той час і Виговський уклав такий договір з Річчю Посполитою? Ви би сказали класний договір чи… чи не класний договір? Ви би що сказали? Може бути… кайф… нормальний? Так, але от уявіть собі умови тогочасні: козаки дев'ять років воювали

Тобто, всюди на території України мали стояти російські війська. Ось е-е, і що відбувається далі? Далі відбувається війна. Польща і Москва починають воювати за українські території там. Вже закінчилася війна зі Швецією, тому Польща і Москва почали воювати, бачите. Вони ж ніби союзниками були, але посварилися і почали воювати за українські території. Битва відбулася біля Чуднова. Чуднів – це містечко на Житомирщині, ось тут. І в цій битві виграли поляки. В Чуднівській битві виграли поляки. Ось тут, під Чудновим, виграли поляки.

Юрій Хмельницький подивився на це, думає: «О, то поляки виграли, а я на щось договір з московитами уклав». І він придумає геніальне рішення, приймає він, вирішує, що: «Ну, раз поляки виграли, значить, треба договір з поляками підписувати». Так, тому вже в 1660 році він укладає Слободищанський трактат з Річчю Посполитою. І тут знов йому навішали лапші, але цього разу вже поляки. Поляки йому кажуть так: кажуть, Юра, що ми будемо з тобою придумувати, давай укладемо точно такий самий договір, як от Виговський з нами укладав. Виговський там, коли в 58-му році він укладав з нами класний договір, Гадяцький, давай точно такий самий з тобою укладемо. Юра каже: «Окей». Підписує він Слободищанський трактат, нібито такий самий, як Гадяцький договір, але насправді в цьому договорі не було статті про Велике Князівство Руське. Тобто, ось цього там: «Вільний до вільних, рівних до рівних», цього всього не було. Скажіть, будь ласка, ось цей договір без статті про Велике Князівство Руське, він мав, ну, був вигідний для Гетьманщини? Юрію Хмельницькому забороняли зовнішню політику. Гетьманщина мала ставати частинкою Польщі. Ну так, не був вигідний. Ну що це за договір? Так по факту ніяких, ніяких перспектив для України. Тому дивіться, ось цей договір, ну навіть не цей договір, а це договір – це знову ж таки, це остання крапелька просто. Ось ця така непродумана політика Юрія Хмельницького, вона призвела до поділу Гетьманщини. Тому що дивіться, то він договір з Московією, через рік він договір з Польщею, і козаки вони просто обурились. Так, частина козацтва підтримувала договір з Московією, частина козацтва підтримувала договір з Польщею. Тому частина козацтва так, вони залишаються з Юрієм Хмельницьким ось тут, на правому березі, так, ну умовно кажучи, ось тут на правому березі. Ось так, ой, таке щось я намалювала. Ось тут, де правий берег, вони ось тут залишаються, і Чигирин – це теж правий берег, ось. А друга частинка козацтва, вони ідуть на лівий берег, ось сюди, і визнають зверхність Московії. Так, тобто по суті Гетьманщина розпадається. Лівобережні козаки визнають владу, ну, зверхність над собою Московії, правобережні визнають, що вони під владою Польщі. Чигирин, бачите, це Правобережна Україна. Ось я вам, ось так. Тобто, Чигирин – це правий берег, щоб ви собі розуміли. Юрій Хмельницький залишився на правому березі. Юрій Хмельницький був підданим Польщі. Інші козаки перейшли на лівий берег, і вони визнали себе підданими Московії. Так, тобто ось після цих таких своїх невдач в політиці Юрій Хмельницький додогетьманувався. Так, він так спеціально зробив, щоб зміцнити національний дух українців, кажете ви? Та ясно, все ясно. Ну загалом, він ще трошки побув при владі до 63-го року, зрозумів, що він наламав дров, і в 63-му році він пішов в монастир. Він взяв собі ім'я отець Гедеон, і він став монахом, пішов шукати дзен. Так, і загалом територія України, вона після цього поділилася на Правобережну і на Лівобережну Гетьманщину. Так, ну от в Україні почався справжній треш, так, такий собі справжня війна. Так, добре.

Тото дивіться, після цього окремо почали обирати гетьманів на Правобережжі, на Лівобережжі. Вже в 1663 році окремо вибрали гетьмана і там, і там, тому що до цього офіційно на Лівобережжі гетьмана не було. Тому дивіться, на Правобережжі, Правобережжя – це під владою Польщі, так, гетьманом став Павло Тетеря. Вам про нього особливо нічого знати не треба. Він, до речі, теж родич Богдана Хмельницького, він зять Богдана Хмельницького. Він, до речі, колись Богданом Хмельницьким ще Березневі статті укладав, там на зустріч з московитами їздив. Але вже в 63-му році він мав пропольську орієнтацію. Так, і він спирався на Польщу. А на лівому березі до влади прийшов Іван Брюховецький. І Іван Брюховецький, так його обрали гетьманом на Чорній Раді в Ніжині. Ви читали «Чорну раду» з літератури? Так, знаєте, що тут на Лівобережжі проводилися вибори? Вибори поросійські і типові вибори, на яких і так зрозуміло було, хто переможе. Тобто, треба було, щоб прийшов до влади кандидат, ну, той, який вигідний Московії. А Московії вигідний був Іван Брюховецький. Тому Іван Сомко, інший кандидат, його в результаті там дуже трагічні події сталися, так, він не став гетьманом, його навпаки вбили після цієї ради. А гетьманом став Іван Брюховецький. Чому цю раду називають Чорною Радою? Зазвичай хто обирав гетьмана? Козаки. Так, а на цю раду, раду запросили простих людей, селян, так, чернь. Тому цю раду називають Чорною, бо в ній брали участь прості, звичайні черні, чорні люди, так, чернь, ось. Ну, звичайно, що ці чорні люди, вони були, ну, проплачені Московією. Як так? Ну от, проплачені Московією спеціально для цього, вони і брали участь в цій Чорній Раді, і гетьманом обрали Івана Брюховецького. Добре, так, окей, окей, давайте трошки про Брюховецького. Про Тетерю вам особливо нічого не треба знати. Він два роки був при владі. Так, і він мав пропольську орієнтацію. Давайте поговоримо трошки детальніше про ось цього Івана Брюховецького, який був гетьманом на Лівобережжі. Портрет нічий вам знати не треба, ні, нічий з цих хлопців вам портрет знати не треба, тому можете собі, ну я так просто вам, щоб ви їх якось розрізняли, то я на слайді вам їх позначила. Давайте. Іван Брюховецький, що вам про нього потрібно знати? Це перший український гетьман, який особисто пої, їхав до Москви. Там таку цитату часто дають на ЗНО: «показатися перед світлі очі царя». Так, там в Москві він одружився, отримав боярство. Спочатку він підписав Московські статті, які були особливо, точніше Батуринські статті. А пізніше, в 65-му році, Московські статті. Взагалі собі запам'ятайте, що всі гетьмани Лівобережжя, які приходили до влади під протекцію Московії, так, вони укладали з Московією договірні статті. Тому дивіться, якщо ви будете якийсь там гетьман, якийсь статті уклав, то це Лівобережний гетьман. Так, ось Брюховецький уклав Московські статті. За цим договором заборонено було продавати за в Москву тютюн і вино. Це робилось для того, щоб не дай боже економіка Москви не постраждала, і московські купці без роботи не залишились, так, щоб конкуренції не було. Наступне: заборонено було українським козакам збирати податки. Тобто, збирати податки повинні були лише московські воєводи. Вдумайтеся, так, московити збирали податки з України, забирали їх в Москву. Так, було обмежено українську автономію, і московські війська мали право перебувати майже в усіх великих українських містах, крім тих, що раніше. Тобто, майже у всіх великих містах були московські війська. Так, або ще можете зустрічати в тестах московські залоги або московські воєводи. Так, тобто це війська мається на увазі, вони всі залишалися у великих містах. Добре. Це був Іван Брюховецький. Тобто, Іван Брюховецький, він максимально проросійський гетьман. Так, він такий Янукович того часу, дуже-дуже проросійський гетьман. Що не так з вином і тютюном? Ну, дивіться, якщо українці почнуть своє вино і тютюн передавати в Москву, то що тоді будуть московські купці продавати? Так, їм буде конкуренція, розумієте? Щоб не було конкуренції, заборонили українцям продавати вино і тютюн в Москву. Так, окей, добре. Давайте тоді далі. Наступний, кого ми будемо з вами вчити, це Петро Дорошенко. Він прийшов до влади на Правобережжі. Тобто, це гетьман Правобережжя, ось тут, який прийшов до влади в 65-му році. Якщо він гетьман Правобережжя, то він відповідно під чиєю протекцією? Ну, тобто він як ніби під владою Польщі прийшов до влади. Так, добре. Але насправді його називають «Сонце Руїни». Його портрет вам треба знати, запам'ятовуйте собі. Так, його треба знати портрет, е, так, під владою Польщі, «Сонце Руїни». Чому його так називають «Сонце»? Тому що він мав такі дуже благородні наміри, дуже благородні цілі. Він хотів зробити, е-е, так, він хотів зробити Гетьманщину вільною і від Московії, і від Польщі, і він хотів зібрати її під своєю владою. Він хотів об'єднати Гетьманщину під своєю владою, тому його називають «Сонце Руїни», але насправді, ну не, не так все сталося, як гадалося. Мабуть, ви знаєте, що його політика не була настільки успішною, наскільки він хотів взагалі. Хоча він прийшов до влади типу як польський гетьман, так, але він не любив Польщу, він проти неї збирався воювати, тому що він хотів звільнити Правобережжя від влади Польщі. Е-е, тобто, Польща його теж відповідно не любила, і він в 68-му році здійснив похід на Лівобережжя. Тобто, він пішов сюди. Хто на лівому березі був гетьманом? Хто тут був гетьманом? Тут був Брюховецький. Так, він цього Брюховецького, е-е, вбив. Так, Брюховецького він вбив. Угу, так, прив'язав його до гармати, знаєте, так, прив'язав його до гармати, і на цьому все. Так, і Брюховецького він вбив і проголосив себе гетьманом обох берегів Дніпра. Ось він каже: «Все, тепер я тут гетьман обох берегів Дніпра». Він об'єднав під своєю владою всі українські землі. Так, добре. Тобто, він об'єднав під своєю владою всі українські землі, і все було б дуже навіть добре, але насправді рік перед цим, в 1667 році, Польща і Московія уклали Андрусівське перемир'я. Так, що це за договір? Дивіться, ми говорили з вами, що Польща і Московія фактично почали воювати за українські землі. Так, і ось реально вони припинили цю війну в 1667 році. Вони уклали Андрусівський договір. Це був договір про мир на 13,5 років. Тобто, вони сказали: «Рівно 13,5 років ми обіцяємо не воювати один проти одного». Наступне: до Московії відходило Лівобережжя, так, ось Лівобережжя, Київ на два роки. Тобто, там вони домовлялися: Київ 2 роки спочатку до Московії, потім два роки до Польщі. Так, ось під кожні два роки до, до різного. Запорізька Січ, тут де були запорозькі козаки, вона мала бути під управлінням і Польщі, і Московії. Так, і до Польщі відходило Правобережжя. Ось такі були умови цього Андрусівського перемир'я. Тобто, ну, поділили українські території без української згоди, як собі, як їм було вигідно, так, отак вони собі вирішили. І поділили. От що сталося. Через рік, в 68-му році, прийшов Дорошенко, вбив Брюховецького і проголосив себе гетьманом обох берегів Дніпра. А тепер давайте подумаємо, як на це відреагувала Польща і як на це відреагувала Московія. Що сказала Польща і що сказала Московія? Ну, Московія очевидно: «Так, чого ти приперся? Чого ти вбив нашого Брюховецького? Хто тобі вообще право давав сюди приходити?» Так, Московія відреагувала негативно. Як відреагувала Польща? Як думаєте? Тоже Польща: «Ок». Ну, дивіться, Польща нарешті помирилася з тою Московією, нарешті вже не, не воюють, так, ніби вже поділили територію, на тобі, опять поперся той Дорошенко, і знов тепер якась, я не знаю, війна чи що? Що робити? Так, тобто Польщі це теж було невигідно. Так, в Польщі не було вигідно ось цей конфлікт з Московією. Тому насправді московити почали збирати війська проти Дорошенка, і поляки теж почали збирати війська проти Дорошенка: «Що це той Дорошенко тут розхазяйнувався?» Так, тобто ні ті, ні ті не підтримували таку його політику. Тому Дорошенко в 1669 році приїхав в Корсунь, так, на Корсунську раду зібрав там козаків і каже: «Хлопці, поляки паскуди, московити паскуди, давайте будемо домовлятися з турками». Так, тому дивіться, на Корсунській раді в 1669 році він вирішує прийняти протекторат Туреччини. Ви вже знаєте, що таке протекторат, так? Він вирішує зв'язатися з турками. Так, ну він каже: «Давайте ми так скажемо, що турки з наших територій ясир не брали», тобто не можна нападати на людей, брати людей в рабство і так далі. Гетьман, гетьманство мало бути довічно за родом Дорошенка. На території України не можна було будувати мечеті, а мечеті – це мусульманські храми, так, тобто турецькі храми. І 20-тисячне військо сердюків. Дивіться, гетьмани в період Руїни нерідко мали власні особисті війська, не тільки насправді Дорошенко, багато інших теж мали особисті війська. Що це таке зараз вам поясню. Дивіться, якщо наприклад, Дорошенко захоче піти в похід на Лівобережжя, а козаки його не підтримають, козаки скажуть: «Ти що, тютю чи що? Не хочемо ми з тобою йти на, на Правобережжя», так, то йому треба мати таких козаків, які постійно будуть його підтримувати. Тому він найняв 20 000 людей, назвав їх сердюки, він їм платив гроші, і ці люди постійно з ним ходили куди він скаже. Так, тобто це наймані війська були, козацькі війська, а були прям особисті наймані війська гетьмана. Так, вони підтримували гетьмана в будь-яких його починаннях. Так, можете собі запам'ятати, що Дорошенко такий сердитий Дорошенко, так, сердитий на, на Юльку, сердитий на Польщу, сердитий на Московію, і він вирішує найняти собі своє військо сердюків. Запам'ятайте, так от. І він каже козакам: «Козаки, давайте приймаємо протекторат Туреччини». Всі українці підтримали таке рішення, всі козаки підтримали таке рішення Дорошенка та приватна армія. Правильно ви кажете, це приватна армія. Так, угу, угу. Ні, звичайно, що не всі. Деякі козаки сказали: «Ти що, дурачок чи що? Які турки? Ще нам турків не вистачало». Тому насправді починається українсько-турецько-польська війна, і плюс громадянська війна між українцями. Тобто, частина козаків підтримала ось цю ідею Дорошенка об'єднатися з турками, інша частина не підтримала. Так, тобто ось таке чортіщо починається на українських землях. Турки разом з козаками починають боротися за українські території проти поляків. Так, дивіться, коли Дорошенко уклав договір, так, дивіться, за договором Дорошенка Правобережжя, ось це мало перейти під владу Туреччини, так, під протекторат Туреччини. Що сказала Польща? Що вона сказала? Вона сказала: «Дорошенко, ти що? Це наша територія». Так, тому поляки і турки починають воювати за територію Правобережжя. Ну і крім того, козаки воюють і ще й між собою воюють. Так, тобто починається така українсько-турецько-польська війна. Турки привели на територію України величезну стотисячну армію. Так, і розгромили поляків. Тобто, поляки втратили Правобережжя, ось тут поляки програли, і Правобережжя по факту перейшло під владу турків. Зараз ми з вами розберемося, хто який кусочок собі забрав. Так, так, це трошки складнувато, починається таке місиво, Руїна, тому і така непроста тема, тому що вона трошки заплутана. Я вас дуже попрошу: Руїна – це не тема, яка вчиться з першої раз, першого разу. Можливо, ви вже вчили Руїну, і ви вже тут просто повторюєте її, але якщо ви бачите, що у вас Руїна моментами хромає, то будь ласка, приділіть цій темі більше уваги. Загалом, так, Польща воювала з турками за територію Правобережжя, і турки, як ми вже знаємо, виграли цю війну. Так, Польща цю війну програла. Тому в 1672 році поляки і турки, так, це поляки і турки, і турки, вони уклали ось цей договір, Бучацький мир, польсько-турецький мирний договір. За цим договором дивимося уважно: до Туреччини переходило Подільське воєводство. Ви знаєте, так, Поділля – це тут, де Кам'янець-Подільський. Ось на карті я вам обводжу Поділля, прям повністю до Туреччини, повністю належало Туреччині. Так, наступне: для Дорошенка територія Брацлавщини і Південної Київщини. Ось ця територія на карті заштрихована. Уважненько дивіться, бачите, ось оце була під владою Дорошенка, а Дорошенко був, ой, хотіла букву намалювати, воно якийсь квадрат мені намалювало. Ясно, добре. Ось так, а Дорошенко під чиєю владою був? Отак буде буква Д, а Дорошенко під турками, під турками. Так, тобто ось це по факту теж, теж до турків, ось це теж до турків. Так, добре. І по суті Польщі залишалася лише Галичина, Волинь і кусочок, кусочок. Так, тобто Польща втратила цілий ряд територій. Польща втратила Поділля, Польща втратила територію Брацлавщини і Південної Київщини. Ось Польща втратила ось ці території. Добре, є, будь ласка, собі запам'ятайте: Запоріжжя залишалося під спільним управлінням за умовами Бучацького, за умовами Андрусівського договору, але дивіться, Польща по факту навіть, навіть втратила доступ до Запоріжжя. Так, в неї навіть кордону з Запоріжжям не було. Тому Запоріжжя більше вже було під владою Московії. Далі ми будемо з вами про це говорити. Так, добре, розібралися. Давайте трошки про Лівобережжя поговоримо. Так, що в цей час було ось тут, на території Лівобережжя, ось тут. Так, на Лівобережжі в цей час до влади прийшов гетьман Дем'ян Многогрішний. Він в нас гетьман Лівобережжя, після, хто був перед ним? Хто згадає? Хто був перед ним, якого гетьмана? Так, Брюховецький, точно, перед ним був Брюховецький. Так, тобто замість Брюховецького обрали Многогрішного. Він уклав з Московією Глухівські статті. Як бачите, за цими Глухівськими статтями московські воєводи, ну тобто московські війська мали бути лише в п'яти містах України, а були перед цим скількох? В усіх. Так, далі. В Многогрішного теж була приватна армія, теж були особисті війська, вони називалися компанійці. Нібито Многогрішний сказав: «Хто хоче до мене в компанію?», і тому війська його називалися компанійці. І був 30-тисячний козацький реєстр, і податки мали право збирати козаки. Раніше московити збирали, а тут вже козаки. Так, тобто дивіться, ось ці Глухівські статті, як би ви сказали, вони для України більш е-е позитивні чи не позитивні? Ну, маю на увазі, вигідніші для України чи невигідні? Вигідніші. Так, більш вигідні. Добре. І дійсно, якщо розібратися, то Дем'ян Многогрішний, він такий гетьман, який більше прагнув самостійності, і він не дуже був вигідний московитам. Так, він, як бачите, хотів розширити права України, і тому московити його в 72-му році відправили в Сибір. Це перший український гетьман, який поїхав у заслання в Сибір. Якщо ви читали «Тараса Бульбу», то ви цю історію маєте знати. Добре. І замість нього в 72-му році до влади прийшов на Лівобережжі Самойлович. Це вже останній гетьман Руїни на Лівобережжі, якщо що. Так, він уклав з Московією Конотопські статті. Всі лівобережні гетьмани укладали договірні статті. Так, цей уклав Конотопські статті. За цими Конотопськими статтями заборонялося судити і звільняти генеральну старшину, заборонялося листувати з Дорошенком. Так, але загалом що робить ось цей Самойлович? Він назбирав війська, ну, московити його підтримали, і в 1676 році він іде на правий берег. Дорошенко зрікається влади. До речі, чому Дорошенко зрікся влади? Дорошенко, він же ж уклав договір з турками. Так, як думаєте, Дорошенко в результаті радий був, що він уклав договір з турками, чи ні? От коли він побачив, який був результат, коли турки прийшли на українські землі, Дорошенко розчарувався. Так, він розчарувався в союзі з турками, і він зрікся від влади. Він думає: «Та ну його, погано, нікудишні з мене гетьман». Він зрікся від влади, передав владу Самойловичу. Тому дивіться, в 76-му році Самойлович проголосив себе гетьманом, так, і на правому, і на лівому березі. Ось тут, до речі, Дорошенко не сильно бідував, тому що Дорошенко отримав від Московії маєтки десь там під Москвою. Тому Дорошенко поїхав в Московію, а тут гетьманом правого і лівого бере було обрано Самойловича. Так, Самойлович – це проросійський гетьман. Він прийшов до влади на лівому березі. Як думаєте, як Туреччина на це відреагувала? Тут був Дорошенко, і він підпорядковувався Туреччині. Так, потім хоп-хоп-хоп, і вже ці території почали підпорядковуватися Москві, бо тут Самойлович прийшов до влади. Що Туреччина сказала? Туреччина сказала: «Якого милого? Так, чого це раптом?» Так, тому насправді там почався такий конфлікт, і зараз ми будемо про це говорити. Давайте ще два слова про Самойловича скажемо, так, що, що вам про нього потрібно знати? Він намагався створити аристократичну державу з міцною гетьманською владою. Тобто, він хотів типу, е-е, особ, ну типу як в Польщі були, наприклад, річ шляхта, так, польська, вона мала права. Він хотів, щоб гетьман, козацька старшина так само мала ось такі привілеї. Він намагався всі справи вирішувати самостійно, старшинами без, тобто він не скликав козаків на ради. І також в нього теж було наймане військо, компанійців. Бачите, в багатьох гетьманів на той час були ось ці наймані війська. Так, добре. Давайте з вами подумаємо, ось тут на Лівобережжі. Так, ось тут прийшов до влади Самойлович. Місцеві козаки, які ось тут були на Лівобережжі, кого вони більше підтримували: турків чи Самойловича? Вони казали: «Ай-яй-яй, треба до турків, ну такі класні ту були», чи вони казали: «Все ж таки, ну, Самойлович, він конечно проросійський, але він же ж наш, він же ж наш козак, ми ж з ним українці»? Турків, кажете ви, чи Самойловича? Ну, турки для них чужі. Вони теж були розчаровані в турках. Так, а Самойлович, хоча і проросійський, але ну свій. Так, добре, правильно. Тому вони підтримували Самойловича, ну не всі, але дуже багато козаків ось тут підтримали Самойловича. І турки тут по факту втрачали вплив на ці території. Так, тому турки вирішили схитрувати, і вони вирішили призначити на ось цих територіях гетьманом Юрія Хмельницького. Тобто, дивіться, виходить, турки тут свого гетьмана призначали, але не мали впливу на ці території, а московити тут свого гетьмана призначали, Самойловича. Так, ті призначали Юрія Хмельницького, а ті Самойловича. Турки згадали, що десь там в них в тюрмі сидить Юрій Хмельницький. Не питайте мене, що він робив в турецькій тюрмі, в нього життя дуже цікаво склалося, Санта-Барбара відпочиває. Він пішов в монастир, а опинився в турецькій в'язниці. Турки згадали про Юрія Хмельницького і подумали, що добре було б його зробити гетьманом, е-е, Правобережжя. Так, ну дивіться, якщо Юрія Хмельницького поставити ось тут гетьманом, є шанс, що хоча б хтось з козаків, хоча б трошечки почнуть підтримувати Юрія Хмельницького. Є шанс, є. Так, ну хоча б хтось. От дивіться, якщо Юрій Хмельницький і Самойлович, як думаєте, кого місцеві козаки будуть більше підтримувати: Юрія Хмельницького чи Самойловича? Я не хочу букву С писатися отак, хтось, того, хтось, того. Так, ну дивіться, хтось хоча б буде підтримувати Юрія Хмельницького, тому що це син Богдана Хмельницького. Так, ну в нього ім'я яке? Син Богдана Хмельницького. Так, тому вони на це розраховували, і тому вони призначили тут гетьманом. І це дійсно правда, значна частина козацтва звідси перестала підтримувати Самойловича і навпаки почала підтримувати Юрія Хмельницького. Тому Юрій Хмельницький з цими козаками, які його почали підтримувати, спільно почав іти боротися за Чигирин, за столицю. Бачите, Чигирин – це по факту столиця Правобережної Гетьманщини. Ось, тому в 1677 році відбувся перший Чигиринський похід. А в, ну і турки теж підтримували, тобто козаки Юрія Хмельницького, так, і турки, вони спільно йшли на Чигирин перший раз, потім другий раз в 1678 році. В принципі, в другий раз в 78-му році вони Чигирин здобули, вони його зруйнували, але і вигнали звідси Самойловича, але Чигирин зруйнували. Так, тобто Чигирин там був сильний вибух в Чигирині, і міста, ну мало що залишилось від того міста. Тоді, до речі, Самойлович він проводив насильницьке переселення українців з Правобережжя на лівий берег. Тобто, коли Самойлович розумів, ось Самойлович розумів, що турки хочуть повертати собі ці території, що він мабуть не втримає ці території, то він починав насильно людей переганяти ось сюди, на лівий берег. Так, для чого він це робив? Для того, аби по факту ці території опустіли, для того, аби турки тут руїну отримали, так, щоб тут нічого не було на цих територіях, щоб це була незаселена пуста така територія. Тобто, він проводив такий великий згін, так, насильницьке переселення мешканців Правобережжя на Лівобережжя. А тепер пригадайте початок уроку, я вам говорила, що більше всього від Руїни яка територія постраждала? В роки Руїни найбільше постраждала ось ця територія, Правобережжя. Так, тут була польсько-турецька війна, тут була російсько-турецька війна, тут був великий згін.

Собі запам'ятайте. А до речі, Гетьманщина поділялася на полки і на волості. Ось запам'ятайте собі: Річ Посполита поділялася на воєводства, сучасна Україна поділяється на області. Запорозька Січ, територія Запорожжя, поділялася на паланки. Територія Гетьманщини поділялася на полки і сотні. Будь ласка, ось цей адміністративно-реальний поділ. Прочитайте собі обов'язково і запам'ятайте. Так. Сірко відомий тим, що він здійснив 10000 походів на турків, 60 походів на турків. Він здійснив і жодного не програв. Геніально, правда? Так. І він настільки туркам набрид, що вони навіть написали йому листа і сказали, щоб він до них не ходив, що буде йому капець, вирішили позалякувати його. Так. І знаєте, що він їм нібито відписав геніальний лист. Ось це Репін намалював картину про те, як запорожці пишуть листа турецькому султану. Ви читали цей лист? Та читали, чи ні? Так. Вони йому написали: що ти, що ти, короче, турецькому султану вони написали: що ти, нашого Бога, дурень, свиняча морда, кобиляча, так-так-так, різницький собака. І так далі, і короче, плювати ми хотіли на твої погрози. Так ось так вони йому відписали.

Добренько. Два слова ще про про слобідську Україну вам скажу. Так. Слобожанщина. Ось ця територія, вона активно почала заселятися в 17-му столітті. О Боже, яке сердечко мені намалювалося! Я малювала ось таку каракулю, а воно, а-а-а, воно сердечко мені малює. Ну, короче, ви побачили, де воно на карті? Так. Тобто це територія, яка була вільна, вона була не заселена, і сюди почали переселятися українські козаки в XI столітті, десь орієнтовно після ординації Війська Запорозького, коли ось тут козаків почали утисняти. Вони почали переселятися сюди. Ця територія була вільна, тому її називають Слобожанщина. Так, вона була вільна, не заселена, тобто тут була Свобода або Слобода. Так, бачите, Слобода – це поселення, яке мало пільги, воно не платило податки, тому сюди вигідно було переселятися. Так, і тут існувало таке поняття, як займанщина. Тобто це такий елемент звичаєвого права: хто перший прийшов, той більше землі собі зайняв – займанщина. І сюди переселялися, тобто ця територія в XI столітті заселялася саме козаками. Сюди переселялися козаки, і тому тут з часом виникли козацькі полки: Сумський, Харківський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. Ну, відповідно, тут і ці міста з'явилися в XI столітті. Так, Харків, Суми – це міста, які з'явилися в XV столітті, і тут були засновані козацькі полки. Так, запам'ятайте собі, що ось ці козацькі полки, звідси вони не підпорядковувалися ні Лівобережному гетьману, вони не підпорядковувалися. Так, вони також не підпорядковувалися Запорозькому отаману, кошовому отаману. Вони підпорядковувалися Бєлгородському воєводі. Тобто місто Бєлгород – це теж місто, яке було засноване, перші переселенці туди – це були українські козаки.

Добренько. Можете собі запам'ятати, воно підпорядковувалося Бєлгородському воєводі. Окей. Давайте тоді культура. Вам потрібно знати портрет Богдана Хмельницького. Автор цієї гравюри був Гондіус. Гондіус – це оригінальний портрет Хмельницького, який дійшов до нашого часу. Так. Ну і давайте завдання НМТ. Ага, ні-ні, ще один. Троїцький храм Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові. Це вже початок козацького бароко. От в наступних темах ми з вами детальніше пройдемося по козацькому бароко, там у нас буде багато пам'яток культури. Ми будемо зараз з вами розбирати ось це раннє козацьке бароко. Якщо коротко, козацьке бароко, тому що це єдиний архітектурний стиль, який вам потрібно прям ну вміти розрізняти. Перше, що потрібно запам'ятайте собі. Так, це білі стіни, часто зелені купила з золотим, грушовидні або цибулевидні купила. От бач, бачите, купол, він такий як грушечка. Так, ось він як грушечка, так, або як цибулька. Грушовидні або цибулевидні куполи. Часто використовується декор на стінах, ліпнина. Ось ці завитющечки такі часто використовуються. Ось, але в козацькому бароко з'являться ще деякі елементи, про які ми поговоримо з вами трошечки, трошечки далі. Окей, добре. Так. Так. Так. Так. Так. Чекайте, не те, не той слайд. Ось, ось таке завдання було на НМТ цього року, 24-го року, з цієї теми. Якою цифрою на картосхемі позначено території, де за умовами Бахчисарайського договору впродовж 20 років заборонено було будувати нові фортеці і укріплення? Тобто не заселена територія мала бути. Якою циферкою? Третій. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Так. Добре. Все правильно, дуже правильно ви кажете. Так, циферкою три, територія Брацлавщини, так, незаселена, вільна територія. Так, показую вам обов'язкові дати з цієї теми, лінія часу, період Руїни. Так, запам'ятовуйте собі. Давайте, народ, 5 хвилин ідемо на перерву і продовжуємо, і працюємо вже далі без перерви, далі наступні дві теми працюємо без перерви. Так, добре. Зараз в нас 19:43. Давайте до 19:50 перерву, навіть 7 хвилин, і продовжуємо. Так, добре. Все, давайте до зустрічі. Так, я є, ви є, є. Так, добренько. Давайте, в нас залишається ще трошки часу, нам треба добомбанути дві теми, тому працюємо вже з вами до детої ці теми. Такі собі. Ну, деякі з них трошки складніші, інші не дуже, тому давайте активно працювати. Так, перше – це 10-та тема: Українські землі наприкінці XVII – в першій половині XVIII століття, і ми починаємо з гетьмана Івана Мазепи. Так. Тобто це гетьман, на якому, як вважається, закінчився період Руїни, і вже після нього починається більш такий насичений, так, і ну точніше, не настільки насичений. Так, це період після Руїни. Так, ось запам'ятайте собі, що гетьман Іван Мазепа. Він прийшов до влади в 87-му році. Його портрет вам треба знати, і я дуже рекомендую вам погуглити його портрети, подивитися, як він виглядає, тому що знаєте, так, в нього немає. Ну, тобто до нашого часу не збереглося якогось одного нормального, правильного, достовірного портрету гетьмана Івана Мазепи, тому вас на НМТ можуть запитати будь-який з них, і ви, будь ласка, постарайтеся собі ну вивчити різні портрети, які які можуть вам зустрітися. Так, він, коли прийшов до влади, він уклав Коломацькі статті з Московією, з Московським урядом. Добре, там нема схожих, вони всі дуже відрізняються, вони всі прям геть різні, ті портрети. Я вам потім розкажу, чого. За цими Коломацькими статтями заборонялося гетьману змінювати старшину без дозволу царя, реєстр 30 000. Ну, в цілому можна сказати, що цей договір, він обмежував права Гетьманщини. Так, ось.

Добренько. Що ще вам про нього, нього потрібно знати? Ну, в нього були такі ідеї, було таке прагнення об'єднати землі Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя, Слобожанщини в одній Україні. Так, тобто ну хотів об'єднати всі українські землі. Він також хотів перетворити козацьку старшину на привілейований соціальний стан. Це щось подібне, як Самокиш робив. Так. Мазепа, він ще й запроваджував різні такі відзнаки для козацької старшини: бунчукові товариші, значкові, значні військові товариші. Тобто це такі різні ранги, так, соціальні ранги, він запровадив панщину для селян на Лівобережжі. Зверніть увагу: не кріпацтво, а лише панщину. Так, за це його, до речі, називали вічимом України, ну тобто не батьком, а вічимом України. І він спочатку підтримував Московську політику, тобто що казала Московія, він те робив. Так, він ходив в московські походи разом з московитами. Він спочатку взагалі, коли він прийшов до влади, він був вірним приятелем Московії, він слухався Московського царя Петра, робив все, що Петро загалом скаже. Тому коли почалася Північна війна в 1700 році, Північна війна – це по факту російсько-шведська війна, тобто коли в 1700 році почалася російсько-шведська війна, то козаки брали участь в цій війні, хоча дивіться, де Україна, ось тут, так, а війна була аж за ось ці території. Скажіть, будь ласка, українцям є діло до до ось цих територій Прибалтики? Ну, це не українські інтереси. Так, тобто козаки могли сказати: слухайте, шановні московити, це ваша війна за якісь там ваші території, воюйте собі самі. Так, але взагалі Петро, і оскільки він слухався, точніше Іван Мазепа, оскільки він слухався Петра, го, так, він намагався воювати в цій війні. Так, звичайно, що це було негативно для України, це виснажувало Україну, виснажувало її економічний потенціал. Загалом нічого доброго ця війна для України не несла і не давала. Так, а далі почалося ще дуже цікаве повстання, тому що дивіться, в цій війні насправді в неї була затягнута і Польща, і Швеція, і Московія. Так, тобто всі ці держави, вони воювали за ось цю територію. Польща в цей час опинилася під окупацією шведів, шведи окупували Польщу в цій війні. Так, ось, тобто Польщі. Ну, там зміна влади була, там шведи свого короля поставили при владі. Ось і ой-ойой, в 1712 році на Правобережжі почалося козацьке повстання під проводом Семена Палія, тому що дивіться, я вам говорила, що коли коли турки, так, турки, вони ось ось ось ось пригадуйте, ми говорили з вами, що турки, вони ліквідували козацтво на Правобережжі, але коли Польща повернулася на ці території, коли вона повернула їх собі, то вона на деякий час ліквідувала, точніше, поновила козацтво, типу щоб втертися в довіру, типу, тобто от ми дуже добренькі. Так, турки забороняли, а ми ні, ми будемо дозволимо козацтво. Так, але потім поляки вирішили ліквідувати козацтво, і тому тут проти поляків почалося повстання. Це повстання почав Семен Палій, тобто Семен Палій ось тут почав повстання, так, проти Польщі. Так, це було повстання проти Польщі. Ой, короче, це Палій, Палій почав якесь, короче, почав повстання проти Польщі. Добре. Польща могла придушити повстання під проводом Палія. Ось тут повстання, так, а Польща під окупацією шведів могла. Вона придушити це повстання могла? Ні. Ну, Польщі було трошки не до цього, так, тому дивіться. Ось в такій ну суматошній міжнародній ситуації, коли незрозуміло було, що до чого, так, Швеція, Польща, Московія, всі воюють, Палій починає ось це повстання, так, тому ось в цій ситуації гетьман Іван Мазепа, він прийшов сюди, на територію Правобережжя, придушив повстання Палія, так, і проголосив себе гетьманом обох берегів Дніпра. Тобто він каже: я тепер гетьман і тут і тут, так, на обох частинках території України. Ну а пізніше, звичайно, до нього почала пред'являти претензію Польща. Так, Польща вже коли трошки очухалася, вона сказала йому: Мазепа, це наша територія. Так, давай провалювай звідси. І звичайно, Мазепа вирішив по-іншому діяти. Так. До речі, остаточно Польща ліквідувала козацтво на Правобережжі в 1713 році. Ця дата обов'язкова для НМТ, тому собі, будь ласка, обов'язково запам'ятайте. Так, добре. Ось е-е. Окей, щось мені геть не подобається, як хромакей з цієї сторони блистить. Зараз спробую. Ось так зробити, мабуть, воно нічого не дасть. Так, не менше став блистіти. Так, треба. Ось так зробити, ще попробувати, теж не варіант, теж не виходить. Ой, з тим хромакеєм купа клопоту. Ладно вже. Працюємо як є. Добренько. Давайте не відволікаємося. Так, тобто дивіться, Мазепа завоював і правий берег, і лівий, так, він і те, і те поширив свою владу і туди, і туди, на обидві частинки Дніпра, на обидві, на обидва береги Дніпра, на правий і на лівий берег він поширив свою владу і проголосив себе гетьманом обох берегів Дніпра, але Польща пізніше, так, там вже шведи поставили короля Стефана Лещинського, тобто ось вже цей польський король Стефан Лещинський, по факту він про шведський король, він почав пред'являти претензії до Мазепи: Мазепа, давай забирайся, бо це наша територія. Мазепа, Мазепа звичайно не хотів втрачати Правобережжя, і тому Мазепа звернувся до кого по допомогу? Як думаєте, до кого Мазепа може звернутися по допомогу, щоб втримати під своєю владою ось цю територію, територію Правобережжя? В кого йому попросити допомоги? В Москви, в Петра І. Так, Мазепа каже: слухай, я тобі помагав, поможи тепер мені. Так, на що Московський цар сказав, що мені до твоїх проблем нема ніякого діла, розбирайся собі сам. І тому після цього Мазепа вирішив, що: ага, все ж таки треба миритися зі шведами і переходити на бік шведів. Ну і Польщі, бо Польща на той момент була під окупацією шведів, так, ну, на бік шведів, напряму зі шведами. Мазепа почав переговори. Ми не знаємо точно, коли він почав переговори. Я думаю, ви розумієте, вони були секретні, вони трималися в таємниці ці переговори, і аж в 1708 році нібито Мазепа уклав договір зі шведським королем Карлом XII. Якщо коротко, за цим договором, так, то козаки разом воюють зі Швецією проти Московії, перемагають Московію, і Україна мала стати вільною і незалежною. Так, тобто Україна мала стати вільною і незалежною, якби якби козаки разом зі шведами розгромили Московію. Так, ось така була. Ось такі були умови, нібито непогані, класні умови, так, цього договору. Тому дивіться, про цей договір дізнався Петро І. Як Петро І на це відреагував? Як він відреагував? Погано, кажете ви? Так, погано він відреагував. Звичайно, що він погано на це відреагував. Ну, слухай, це дивіться, це все рівно. Уявіть собі, якби там Кадиров, наприклад, та воював на стороні Московії, а потім щось його Путін обідив, і Кадиров на бік України перейшов. Так, ось то приблизно така ситуація була, наприклад, з. Ну, приблизно така ситуація. Тому для Московії, так, Мазепа по сьогоднішній день це великий зрадник, так, ну а для України, в України зовсім інший погляд на всю цю ситуацію. Тому дивіться, Петро І, звичайно, дуже розізлився, його обурила ось ця ситуація, і тому він у 1708 році, по-перше, наказав знищити Батурин. Батурин – це столиця. Так, це столиця гетьмана Мазепи. Батурин – це столиця гетьмана Івана Мазепи. Він наказав знищити Батурин. Так, це по-перше. По-друге, Петро І наказав знищити Чортомлицьку Січ. Чому він наказав знищити Чортомлицьку Січ? Тому що чортомлицькі козаки, козаки з Чортомлицької Січі підтримали Івана Мазепу. До речі, після того, як козаки дізналися про те, що був знищений Батурин, в Батурині страшна різанина була, там були винищені від старого до малого, діти були знищені, всі просто ціле населення Батурина. Туди ввійшов російський, ну, Московський підрозділ, московські війська, і всіх вирізали від старого до малого. Коли це побачили козаки, то значна частина козаків перестала підтримувати Мазепу. Ну, вони просто злякалися, так, і тому е-е єдині, хто продовжували підтримувати Мазепу – це козаки з Січі, з Чортомлицької Січі. Тому в 1709 році Петро І наказав також знищити Чортомлицьку Січ. Так, ну і в червні 1709 року відбулася битва під Полтавою. Ось вона, битва під Полтавою, в червні 1709 року. Це по суті велика шведсько-російська війна, це найбільша битва XVIII століття, так, найбільша XVIII століття, найбільша битва всієї Північної війни, і в цій битві, мабуть, ви знаєте, в битві під Полтавою шведи і Мазепа воювали проти московитів. Ну і звичайно, частина козацтва воювала на боці московитів. Хто переміг в цій битві? Хто переміг? Кажете, програли? Так, Хмельницький, точніше Мазепа програв, шведи програли в цій битві. Виграв Мазепа? Та добренько. До речі, кошового отамана Запорозьких, Запорозьких козаків звали Кость Гордієнко. Він перейшов на бік гетьмана Івана Мазепи. Добре, окей. Таким чином, дивіться, після цього Іван Мазепа від Полтави втікає сюди, в містечко Бендери. Тут таке невеличке містечко було, Бендери, ось тут. Чому він втікає? Він не міг залишатися далі тут, так, тому що йому би тут, він би його би вбив його Петро І, в будь-якому разі зловив би і вбив. Тому він і разом з ним невеличка частинка козаків, декілька тисяч козаків, які брали участь в Полтавській битві, які підтримували Мазепу, вони втекли сюди, приблизно 5000 козаків. Ну, разом з сім'ями втекли сюди, в містечко Бендери. Так, ось, і тут по суті цей козацький осередок далі очолював Пилип Орлик. Далі очолював цих козаків Пилип Орлик після смерті Мазепи. Та до речі, Мазепа, він відомий своєю культурно-просвітницькою діяльністю, він спорудив 12 храмів. За його гетьманування було підтверджено статус академії для Києво-Могилянки. Тому ви собі запам'ятайте, так, що Мазепа. Як називають стиль культурний, який в цей час активно розвивався в Україні, в культурі, в архітектурі і так далі? Так. Так. Так. Так. Так. Бароко, яке, яке, яке, яке козацьке, мазепинське, в честь Мазепи навіть називають мазепинське бароко. Правильно. Так, тому що він дійсно дуже багато зробив для культури. Добре. Ну а ось ці козаки, які разом з Мазепою втекли сюди, ну це приблизно ось тут територія, так, на територію володіння Османської імперії, так, на чолі з Пилипом Орликом, вони ось там були, так, тому Пилипа Орлика часто називають гетьманом у вигнанні. От учні не можуть зрозуміти, хто він такий, чи він гетьман Правобережжя, чи він Лівобережжя? Він гетьман у вигнанні, тобто він очолював ось цей козацький осередок в Бендерах, і ось там, в Бендерах, він уклав так звану Конституцію, Пакти і Конституції, Законів і Вольностей Війська Запорозького. Це така угода між старшиною і Запорозькими козаками з одного боку, а гетьманом з іншого. Тобто запам'ятайте собі, що ця Конституція написана в формі угоди. Це важливо запам'ятати. Так, ось, насправді ця Конституція не була Конституцією, вона ніколи ніде не діяла, вона ніколи не була чинною, тобто просто Пилип Орлик сподівався, що можливо все ж таки Швеція розгромить Московію в цій війні, і можливо Гетьманщина стане самостійною, і от коли Гетьманщина стане самостійною, то в ній буде діяти ось ця Конституція. Але ви собі запам'ятайте, що по факту ця Конституція ніколи ніде так і не діяла. Добре. Пилипа Орлика називають гетьманом у вигнанні або гетьманом-емігрантом. Ось так його називають. Добренько. Окей. Ну а замість Мазепи, ось тут, на території Лівобережжя, після Мазепи, ось тут, так, бачите, тут було призначено гетьманом Івана Скоропадського. Тому в 1709 році наступним гетьманом став Іван Скоропадський. Його портрет вам знати не треба, до речі. Пилипа Орлика портрет теж знати не треба. З ним було укладено Решетилівські статті. Ну, йому їх не ук- не уклали, йому просто їх вручили і сказали: ось тобі умови, на яких ти будеш правити. Так, за цими Решетилівськими статтями збирати податки повинні були росіяни, збільшувалася кількість військ на Лівобережжі і запроваджувалася посада резидента при гетьманові, Ізмайлов ставав. Як думаєте, е-е, для чого запроваджувалася ось ця посада резидента? Цей резидент мав постійно бути біля гетьмана, постійно збільшувалася кількість російських військ на території Лівобережжя, теж. Ну і столиця була перенесена в Глухів, бо Батурин було повністю зруйновано. Наглядач, звичайно, що це контроль. Та от Мазепа, бачите, до чого догетьманувався, уклав договір зі шведами. Тому треба контролювати тих козаків. Взагалі, як думаєте, Петро І був зацікавлений в тому, аби зберігати далі козацтво? От козаки, паскуди, зі шведами уклали договір, зрадили його, так далі. Хотів Петро І зберігати козацтво? Ні, йому не потрібно було тих козаків, він би якби хотів, він би їх всіх би розігнав, але він боявся повстання, так, він боявся, що буде повстання, тим більше російсько-шведська війна ще не закінчилась. Вона аж до 20-х років тривала, так, тому по суті аж в 1722 році Петро І запровадив Малоросійську колегію на чолі з Вєльяміновим. Ця Малоросійська колегія, дивіться, вона по суті мала управляти Гетьманщиною. Разом з тим посада гетьмана теж не була ліквідована, тобто була Гетьманщина і був Скоропадський, і була Малоросійська колегія. Так, але Малоросійська колегія збирала податки, збирала, контролювала канцелярію, адміністративне керівництво, розподіляла землі, розміщала російських солдат. Ну, по факту все робила, а Скоропадський що робив? Тобто був гетьман без обов'язків. Так, ось тобто бачите, Петро І, щоб не було повстання, він ніби й Скоропадського не ліквідував, ніби був гетьман, було все. Але разом з тим гетьман жодних функцій, жодних повноважень не виконував, всі функції повністю управляла Гетьманщиною Малоросійська колегія, тобто ось ці російські чиновники, шість московських чиновників. Так, гетьман був суто чисто для галочки. Так. Добренько. І тому в 1722 році ось цей Скоропадський і помер, і помер. І як думаєте, після смерті Скоропадського Петро І призначав вибори? Ні, йому не вигідно було призначати якісь там вибори, так, тому не було гетьмана, ніхто гетьманом не обирав. Козаки самі собі обрали гетьманом Павла Полуботка. Його називають наказний гетьман, тому що ну козаки йому наказали бути гетьманом, але його не обирали, тобто Петро І не давав дозволу на його вибори. І ось цей наказний гетьман Павло Полуботок, він в 1723 році уклав Коломацькі чолобитні. Тобто що це таке, чолобит? Чолом б'ють, знаєте, коли звертаються до царя, вклоняються цареві і б'ють чолом до землі. Так, тобто чолобитні – це типу як звернення до царя, і там в цьому, в цих Коломацьких чолобитних Павло Полуботок, він просив скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки і попросив дати дозвіл на обрання гетьмана. Так, і Петро І сказав: та будь ласка, обирайте гетьмана. Чи як він, що він сказав? Ні. Так, звичайно, що не це він сказав, зовсім не це, це не входило в його плани. Кажете ви, що за мною не видно текст? Зараз, зараз, зараз, я забираюся. Ось так. Добренько, може так краще буде вам видно. Так. Альо, де мій, як той хромакей мене нервує! Ай, є. Так. Так, звичайно, що Петро І не дозволив обирати е-е царя, обирати гетьмана. Він навпаки ув'язнив цього Полуботка, і там власне він і помер. Так, ну, легенду знаєте, що Полуботок нібито вивіз, так, нібито вивіз скарби в Британію. Є така легенда про золото Полуботка, про те, що цей Полуботок в 1723 році, нібито перед тим, як поїхати в Петербург, він взяв все золото з Гетьманщини і вивіз і поклав на зберігання в англійських банках, нібито 200 000 золотих монет в банк він віддав під 7,5% річних, боклав. Так, ну це насправді тільки легенда, Британія цього не підтверджує. Добре, окей. Ідемо з вами далі.

Добренько. Далі, в 1727 році росіяни дуже подобрішали і дозволили обирати гетьмана, і гетьманом обрали Данила Апостола. Знаєте, чого росіяни такі дуже добресенькі стали в 1727 році? Бо в них намальовувалася війна з турками. Вони чудово розуміли, що скоро прийдеться з турками воювати. Так, а якщо з турками воювати, так, то дуже буде неприємно, якщо от уявіть собі, так, де де вам карту показати? Ось війна з турками, війна з турками – це ж ось тут, на цій території, да, десь тут, в цьому районі, дуже буде неприємно, якщо козаки звідси візьмуть і підтримають турків. Так, бо вони будуть ображені на росіян. Навпаки, добре було б, щоб ось тут місцеві козаки воювали на боці Московії. Тому росіяни вирішили піддобритися, так, піддобритися до українських козаків, дозволили українським козакам гетьмана обирати, і козаки обрали гетьманом Данила Апостола в 1727 році. Цьому Данилу Апостолу теж були вручені Рішительні пункти. Так, тобто це дозвіл е-е вир- ну, тобто мається на увазі статті, так, Рішительні пункти або статті – це договірні статті, умови, на яких він мав правити. До речі, ці статті навіть дозволяли гетьману вирішувати певні прикордонні проблеми з Польщею і Кримським ханством. Ну, звичайно, під наглядом російського резидента, але в цілому цей Данило Апостол, він дуже багато зробив хорошого для Гетьманщини. Наприклад, він провів ревізію земельної власності, так, Генеральне слідство про маєтності, тобто він переписав, де кому яка земля належить, що кому було передано у володіння і так далі. Він впорядкував бюджет, він зменшив кількість с-с військ на території Гетьманщини. Ще він хотів закони для Гетьманщини створити. Він створив навіть о-о таку кодифікаційну комісію, яка за 15 років мала розробити права, за якими судиться Малоросійський народ, тобто закони для козаків мала розробити. І саме за сприяння Данила Апостола козакам в 1734 році дозволили повернутися на територію Запорозької Січі. А де була Запорозь

Так, як кру як крутиться, так ось і зі всіх сторін він виглядає дуже навіть так, так непогано. Так ось тому запам'ятовуйте собі динамізм. Ці храми можна так, ніби як покрутити. Так, Покровський собор в Харкові. До речі, це теж типове козацьке бароко, так тому що Харків – це місто, яке в XV столітті заселили козацькі переселенці. Тому це козацьке місто. Е, і ось цей, цей козацький собор. Він збудований в, точніше, Покровський собор в стилі козацького бароко. Бачите, знову ж таки динамізм, бачите? Так, його можна зі всіх сторін покрутити, він зі всіх сторін гарний. Так ось. Ну і звичайно, ось ці цибулевидні, грушеовидні куполи, арочні вікна, декор на стінах, тут бачите блакитні стіни, голубенькі. Так ось, добре. Наступне: Георгіївська церква Видубицького монастиря. Тут те саме, ви знаєте. Так, ось ці куполи, арочні вікна, ліпнина, декор, золото – це все активно використовується. Ну і динамізм, звичайно. Ще один храм, який вам потрібно знати – це синагога. Синагога – це храм, храм юдеїв. Так, тобто, ну, євреї. Вони зазвичай сповідують юдаїзм, так, і їхні храми називаються синагоги. Якщо в православних храми називаються церкви, в католиків – костьоли, так, то в євреїв називаються синагоги. До нашого часу збереглося чимало синагог по території України. Одна з найпопулярніших – це в місті… Ну, одна з найвідоміших в місті Жовква. Вона теж в стилі бароко, але це швидше такий європейський бароко, ця синагога. Оборонна, тому що в цей час часто відбувалися єврейські погроми. Тому так, це стиль європейського бароко. Так, добре, добре, добре. Так, окей. Наступне: п’ятиярусний іконостас Вознесіння Йова Кодзилевича для церкви Воздвиження Чесного Хреста, Скид Манявський. Стиль бароко, стиль бароко. Це завжди динамізм, бачите? Тут ось ці постаті святих, вони всі в русі, вони всі рухаються, причому рухи їхні передані дуже навіть так, ну, правдоподібно. Так, складочки одягу передаються. Так ось, динамізм дуже характерний динамізм для стилю бароко. Там немає таких фігур, які просто застигли. Так, вони всі в русі, завжди точно так само. Покрова Богородиці зображенням Богдана Хмельницького. Бачите, знову ж таки, всі в русі, всі в русі. Богдана Хмельницького побачили. Так, так. Це, до речі, особливість бароко. В бароко вперше на іконах починають малювати простих людей. Раніше за таке на вогні б спалили, якби на іконі намалювали простих людей, а тут в роки бароко. Так, тобто бароко – це такий дуже людинолюбний стиль. Окей. І остання гравюра Івана Мазепи серед… Іван Мазепа серед своїх добрих храмів, серед своїх добрих справ. Автор – Мегура. Бачите, там намальовані і храми, які Мазепа спорудив, і багато інших його добрих справ. Окей. Показую вам обов’язкові картини з цієї дати, з цієї теми. Можете собі записувати файл з обов’язковими датами. Є у вас в пам’ятках культури. Так, добренько. І давайте тоді останню тему, ідемо на останню тему, і усьо. 11-та тема: українські землі в другій половині 18 століття. Так, останній ривок. Давайте останній ривок. Скільки ще слайдів, кажете ви? 1993 слайди всього. А зараз бачите скільки? Зараз 160, ще 33 слайди. Так, погнали. Добре, давайте. В 1750 році приходить до влади Кирило Розумовський. Чого він приходить до влади? Так, тому що його рідний брат був фаворитом російської імператриці Єлизавети. Так, добренько. Він був митрополитом, точніше, Боже, митрополитом, що я милю? Так, фаворитом, коханцем. Короче, він був російської імператриці Єлизавети. І вона в цілому прихильно ставилася до України, і вона вирішила призначити брата свого, ось цього коханця. До речі, цього коханця звали Олексій. Вона вирішила призначити цього брата, Кирила Розумовського, гетьманом України. Ну, взагалі до неї постійно зверталася козацька старшина, козацькі лідери. Вони просили: «Призначте нам гетьмана, призначте нам гетьмана». Тобто завдяки їхнім постійним клопотанням вона в 1750 році призначила ось цього Кирила Розумовського гетьманом. Портрет його. Так, запам’ятовуємо обов’язково. Він та… він дійсно не дуже подібний на гетьмана, тому що він здобув класну освіту. Він навчався в європейських університетах. Ви знаєте, що він займав дві посади. Він був російським президентом Академії Наук в Петербурзі, і також він був е… гетьма… гетьманом на території Лівобережної Гетьманщини. Він дуже багато чого зробив для Гетьманщини, перш за все тому, що йому багато чого дозволяли зробити. Ну, дивіться, в нього блати були, брати і блати в нього були при владі. Так. Тому в нього було більше повноважень, ніж в інших гетьманів. Йому вдалося провести судову реформу. Ви… вам достатньо запам’ятати просто судову реформу. Суд ділився на 20 повітів, ну і там загалом поділ на суди відбувався. Він хотів провести реформу в армії і в освіті, тобто він хотів запровадити однакове озброєння, однакову уніформу для всіх козаків. Так, уявляєте, козаки такі в одній уніформі, в однаковому однострої. І він навіть нав… мав намір відкрити університет в Батурині і в Києві. Ну, він мав класну освіту, він був президентом Академії наук, тому так, він хотів відкрити університети в Харкові, в Батурині. До речі, він столицю в Батурин переніс, відбудував Батурин і переніс туди столицю. Так, добренько. Окей, далі. Він хотів розширити права старшини, він хотів запровадити спадкове гетьманство, тобто щоб після нього до влади прийшли його діти. Він хотів досягнути фінансової автономії. Так, але все рівно було встановлено російський контроль за фінансами України. Ну, принаймні податки він хоча б міг збирати. Він мав план відкрити в Батурині університет європейського типу, і він туди переніс столицю. Так, ми про це з вами говорили. До речі, він володів Києвом. Мало які гетьмани володіли Києвом. Ви пригадуєте? Київ – це було місто, про яке окремо завжди у всіх договорах писали, і Київ, в принципі, за умовами Вічного миру мав напряму Московії належати, але Розумовський володів Києвом, і Мазепа володів Києвом. Інші гетьмани Києвом не володіли. Так, добренько. Він регулярно проводив з'їзди старшин, з'їзди… е… такі генеральні збори, знаєте, як, наприклад, в Речі Посполитій там шляхтичі збиралися на сейми. Так само він козацьку старшину збирав на такі з'їзди. І також справи Гетьманщини… він точніше, не він, а в роки його перебування при владі справи Гетьманщини були передані з… з сенату до Колегії закордонних справ. Що це означає? Це означає, дивіться, сенат – це по типу як уряд е… Росії. Так, якщо справами Гетьманщини займається сенат, значить до Гетьманщини ставляться як до частинки Росії, правда? А якщо справами Гетьманщини займається Колегія закордонних справ, тобто Міністерство закордонних справ, значить до Гетьманщини ставляться як до між… ну, до окремої такої більш-менш самостійної держави. Так, тобто насправді в роки перебування Розумовського при владі до Гетьманщини ставились як до більш-менш самостійної держави. Так було, коли при владі була Єлизавета. Так, але після Єлизавети… що з чатом? Що з чатом, кажете ви? Короче, у вас своя атмосфера в чаті, й-й… біда з вами. Так, добре, дивіться, він… правда, біда з ним. Він не розрахував, що до влади прийшла після нього Катерина, і так, а це вже зовсім не Єлизавета була. Він не знав, що це за тьотенька, і він в 63 році звернувся до неї з Глухівською петицією. Він і козацька старшина, вони в Глухові зібралися і написали ну таку, типу як просьбу, прохання до цієї Катерини… Катерини ІІ і просили, щоб вона затвердила за родом Розумовське гетьманство. Так, і вони відіслали їй: «Будь ласка, шановна Катя, затвердіть за Ром… Розумовське гетьманство». Вона хотіла… в її плани це входило? Ні. Так. Тобто вона взагалі… в неї були інші плани. Вона розізлилася, вона каже: «Ого, на наглість такий, як він може взагалі в мене таке просити?» Тому вона в 1764 році імператорським маніфестом Кирила Розумовського позбавила гетьманства. Все, в Україні від 1764 року гетьманів більше… Ну, в Україні були, в Гетьманщині більше не було. Так, в Гетьманщині після 1764 року більше ніяких гетьманів не було. Так, добренько. Окей, далі. Вона почала прям хазяйнувати на українських територіях, і вона насправді дуже багато чого робила для того, аби ліквідувати повністю Гетьманщину. Вона ліквідувала Гетьманщину. Замість Гетьманщини… точніше, вона ліквідувала посаду гетьмана, а замість гетьмана Гетьманщиною управляла Малоросійська колегія. Так, це вже Друга Малоросійська колегія, яку очолював Петро… Питання зі зірочкою: хто очолював Першу Малоросійську колегію? Пригадаєте чи ні? Другу – Рум’янцев, Першу – Вельямінов. Так, молодці, правильно. Добренько. Тобто замість гетьмана вона ось цього Рум’янцева по… поставила, щоб він управляв Лівобережною Гетьманщиною. Вона скасувала полково-сотенний устрій Слобожанщини, тобто ось ці козацькі полки, які там на Слобожанщині були, вона розігнала, а козаків, заможних козаків перевела в гусари, інших в селяни перевела. Так, і вона утворила Малоросійське генерал-губернаторство в 1783 році. Вона замість Гетьманщини утворила Малоросійське генерал-губернаторство. Так, туди ввійшло три губернії: Чернігівська, Новгород-Сіверська і Київська губернії. Поділялись на повіти, а повіти поділялися на волості. Загалом Глухів втрачав статус столиці. Так, тобто було замість Гетьманщини було утворено Малоросійське генерал-губернаторство, і в 83-му році вона закріпачила селян на Лівобережжі, на Слобожанщині. Тобто вона запровадила панщину. Це обов’язкова дата. Так, і загалом вона остаточно ліквідувала козацьке військо, прям остаточно. Полки вона перетворила на кінні полки російської армії, ну, декого, а декого… більшість козаків стали селянами. Вона їх просто зробила звичайними селянами. Так, зверніть увагу, хо… Катерина ІІ… ну, жорстко розігнала кріпац… розігнала козаків повністю, всіх. Посаду гетьмана ліквідували і так далі, але жодного повстання проти такої політики не було. Ко… козаки не підняли жодного повстання. Чому? Тому що насправді Катерина ІІ… вона е… узаконила дворянський стан козацької старшини. Тобто вона козацькій старшині надала титули дворянства, і тому козацька старшина сказала: «А ну, окей, ми тепер дворяни, що їм погано було чи що?» Козацькій старшині… ну, козацька старшина не підняла повстання. Так, а звичайні козаки просто змирилися з обставинами. З колишніх козаків утворювалися казенні або державні селяни. Так, тобто це селяни, які… козаки, які ставали селянами, вони типу і не кріпаками були, але вони мусили відбувати військову службу в російській армії. Тобто вони, якщо є… була якась війна, то вони змушені були іти воювати. Так, на користь Росії. Потім Катерина ІІ взялася за Запорозьку Січ. Запорозька Січ проіснувала на українських землях до 1775 року. Чому? Насправді тому, що поки тривала російсько-турецька війна, то Катерина старалася козаків Запорозької Січі не нервувати. Так, вона активно використовувала їх в цій війні, тобто козаки допомогли росіянам перемогти в російсько-турецькій війні, і в 1774 році, коли ця війна закінчилася, Росія здобула перемогу. То коли російські війська поверталися назад, Катерина ІІ сказала генералу Текелію зруйнувати Січ. Таким чином, 1775 рік – це обов’язкова дата – Запорозька Січ була зруйнована, і останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був Петро Калнишевський. Він прожив 113 років, мабуть, знаєте. Так, останній кошовий отаман Запорозької Січі. Добре, окей. Так, 113 років. Не всі козаки, звичайно, хотіли ставати селянами, не всі. Тому частинка козаків не змирилися з російською окупацією, так, не змирилися з тим, що росіяни ліквідували Січ, і вони просто звідси втекли за Дунай. Ось, у володіння Османської імперії, втекли за Дунай, сюди… е… Османська імперія тут дозволила їм проживати, і тому там існувала Задунайська Січ аж до 1728 року. Так, ну а ще частинка козаків… їх Росія переселила на Кубань, ось сюди, бачите, де Кубань? Ось сюди їх переселили, і з них було утворено Кубанське військо, тобто звідси цих козаків… так, звідси з території Запорозької Січі, звідси їх переселили сюди, на Кубань. Так, і з них зробили Чорноморське козацьке військо, або коза… Кубанські козаки. Тобто по факту Кубань – це етнічна українська територія, заселена колись давно українськими козаками. Є? Так. Добренько. Ну, а далі після цього Катерина ІІ починає поводитися дуже агресивно. Вона далі продовжує воювати з… з Туреччиною. Мабуть, ви знаєте, що взагалі 18-19 століття – це період 10 000 російсько-турецьких війн. Там буквально кожні кілька років Росія воювала з Туреччиною. Росія в цей час активно завойовувала узбережжя Чорного моря, так, тому в 1774 році Росія виграла російсько-турецьку війну, уклала Кючук-Кайнарджійський мирний договір, і за цим Кючук-Кайнарджійським мирним договором територія між Бугом і Дніпром… ось бачите, вона ввійшла до складу Росії. Ось, і також за цим мирним договором було визнано, що Крим стає незалежною державою. Ми з вами говорили, що Кримське ханство… воно колись було типу в підпорядкуванні, васалом Османської імперії, а в 1774 році Крим став самостійною державою. На цьому Росія не зупинилася. Так, наступна війна відбулася трошки далі. Так, ще запам’ятайте собі, що в 83 році Росія анексувала Крим, тобто Катерина ІІ просто видала маніфест, за яким прийняла Кримський півострів, острів Тамань і всю кубанську сторону під державу російську. Так було написано. Так, тобто Крим просто було захоплено і включено до складу Росії в 1783 році. Добренько. Є, розібралися. Так, ну і в 1791 році відбулася ще одна війна, теж російсько-турецька війна. Росія теж виграла цю війну, і за цим договором територія між Бугом і Дністром теж була включена до Росії, тобто Одещина. Так, територія Одещини, бачите, по суті в XVIII столітті Росія захопила ну цілу купу південноукраїнських земель. Ось ці південноукраїнські землі були включені до Росії. Навіть ось ці… так, вони були опинилися в складі Росії. Ось, і тому довгий час ось ці землі вони були незаселені. Пригадуєте? Тут ніхто не хотів жити на кордоні з кримськими татарами, але після того, як ці території захопила Росія, ці території почали заселятися. Як думаєте, хто сюди заселявся і переселявся? Українці з сусідніх територій, чи може там люди з Петербурга сюди переселялися? Як думаєте? Ким були заселені ці території? Звичайно, що українцями. Так, тобто це не… не історичні російські землі. Так, це етнічні українські території, куди переселялися українці. Тут з давніх давен ще селилися українське козацтво, це теж правда. Так ось тому ось ці південноукраїнські землі в той час їх почали називати Новоросія, типу нова Росія. Так, така назва була, і тут були во… воєнні нові губернії: Миколаївська, Катеринославська, Таврійська. Тут активно почали розбудовуватися чорноморські порти, так, тому що Росія активно починала торгувати. Одеса стала великим портом, Миколаїв. Так, ну, загалом тут активно почала ця територія розбудовуватися в той час. Окей, добренько. Давайте трошки поговоримо з вами про Правобережжя. В складі якої держави в XVIII столітті було Правобережжя? Ось ця частинка… в складі якої держави? М… в складі якої держави була ось ця частинка Правобережжя? Кажете ви: Польщі, в складі Речі Посполитої. Так. Козацтво тут існувало чи ні на цих територіях? Козацтво? Ні-ні. Польща… Польща… Польща. Козацтво не існувало. В 1713 році воно було ліквідоване, це козацтво. Так, тобто вже не було тут козацтва. Людям жилося тяжко. Звичайно, що люди були кріпаками, панами їх постійно переслідували, забороняли православ’я сповідувати. Так, тому тут на Правобережжі дуже популярними в XVIII столітті були виступи гайдамаків. Гайдамаки – це протестувальники, це селяни, які повставали проти поляків. Їх називали гайдамаками. Так, там була ціла купа таких повстань. Так, повстання 1734 року, повстання 50-го року. Тобто час від часу селяни на Правобережжі… їх доставали поляки, і вони робили проти поляків повстання. Так, але найбільше повстання відбулося в 1768-му, ой, 68-му році, і ввійшло воно в історію… це повстання як Коліївщина. Чого воно взагалі відбулося? Тому що дивіться, поляки, вони створили так звану Барську конфедерацію. Це таке було військово-політичне об’єднання шляхти і духівництва для протидії не католикам. Так, тобто дивіться, польський король сказав, що в Польщі треба поважати права не католиків, ну, тобто православних. Так, а шляхта не хотіла слухати польського короля, і вони кажуть: «Ми не будемо слухати польського короля». Шляхта об’єдналися з духівництвом, створили величезне десятитисячне військо і на зло королю, щоб казати, що вони не слухають укази короля, почали нападати на не католиків, тобто на православних. Так, тобто десятитисячне, велике польське військо. Вони почали репресії проти українців. Вони почали нападати на українські села, переслідувати і так далі. Так, таким чином, це так звана Барська конфедерація, і українські селяни були обурені такими діями поляків. Та… тобто поляки просто беруть і нападають на українські села. Так, тому звичайно, що українці… вони почали повстання, яке відоме в історію як Коліївщина. Так, очолив його Максим Залізняк і Іван Гонта. Запам’ятайте собі, що це повстання підтримувала Росія. Чому це повстання підтримувала Росія? Повстання проти Польщі, а підтримувала його Росія. Великим центром повстанців було місто Умань. Так, Умань – це сучасне місто на Черкащині. Так, так, так, так, так. Щоб повалити Польщу, правильно ви кажете. Так, щоб повалити Польщу. Так, їм це вигідно. Будь-який рух в Польщ… будь-що, що ослаблювало Польщу, це звичайно, що було вигідно Росії. Добре, окей. Тобто спочатку Росія його підтримувала, це повстання, а потім, коли це повстання вийшло з-під контролю, Росія його насправді придушила. Ви собі запам’ятайте, що це повстання на Правобережжі, на Поділлі, Залізняк і Гонта його очолювали, проти поляків. Добре. І ще… також на території Правобережжя в цей час було дуже популярний рух опришків. Опришки – це в Карпатах цей рух був популярний. Так, це селяни… м… які озброювалися, вони втікали від шляхти, організовували такі збройні банди, жили в горах постійно, і вони нападали на польську шляхту, наприклад. Ї… це такі робінгуди українські. Їде польський шляхтич десь там по лісі, по горах, хоп – на нього напали опришки, пограбували його… е… і загалом всьо, він поїхав далі голий, босий, так, або взагалі вбили його. Нерідко вони просто нападали на маєтки шляхтичів, ось такі банди цих таких е… грабіжників. Так, їх називали опришками. Вони нібито забирали в багатих, віддавали бідним. Найвідоміший такий опришок – це був Олекса Довбуш. Найактивніше його походи тривали там від 38-го року до 45-го року. Вам важливо запам’ятати, що в Карпатах так були опришки, а на Правобережжі, на Поділлі були гайдамаки. Цей рух трошки відрізняється один від одного. Так, кому шкуру зняли? Гонті чи Залізняку? Кажете ви: комусь з них зняли, але я не… не пам’ятаю кому… комусь з них точно зняли. Добре. І давайте найважливіше: Реч Посполита, а тоді культура і все, ще зовсім трошки. Але я зараз хочу, щоб ви зосередилися. Дивіться, під кінець XVIII століття Польща починає занепадати, тобто Річ Посполита починає занепадати. Як бачите, там шляхта робила що хотіла. Влада короля була не сильною, і тому цим занепадом Речі Посполитої вирішила скористатися сусідні держави. Так, сусідні держави… хороші сусіди в Польщі були: Прусія, Австрія і Росія. Вони змовилися і спільно троє напали на Польщу і захопили Польщу, тобто поділили Польщу. Перший раз вони напали на Польщу в 1772 році, і кожна з цих країн урвала собі по кусочку. Так… той забрала… та… той… та той… так, кожні… кожні забрали по кусочку. Тому запам’ятайте собі, що в 1772 році Росія собі свій кусок забрала – це не українські землі, вони нас не цікавлять. Прусія – свій, а Австрія захопила територію української Галичини. Бачите? Тобто Галичина опинилася в складі Австрії в 1772 році. Ось, знову Польща… на Польщу напала Австрія, Росія і Прусія. В 1793 році Австрія собі свій кусочок, Росія – свій, Прусія – свій. Нас цікавлять українські землі, тому запам’ятайте, що Росія в 1793 році захопила Правобережжя, ось цю частинку. Так, Правобережжя захопила Росія. Це був другий поділ Речі Посполитої. Так, і третій раз в 1795 році знов ці країни напали і вже остаточно роздерли Річ Посполиту. Росія захопила Західну Волинь. Можете собі запам’ятати: Росія захопила Західну Волинь. Ось. Тобто ви собі запам’ятовуєте: за першим поділом Речі Посполитої Галичина перейшла до Австрії, за другим поділом Правобережжя до Росії, за третім поділом Західна Волинь до Росії. Дивіться, на кінець XVIII століття… так, в нас українські землі були по суті об’єднані… роз’єднані під владою ну фактично двох держав. Так, більшість українських земель де були? В складі якої держави? Ось ці всі землі – в складі Росії. Так, і невеличкий кусочок українських земель – в складі Польщі, в складі Австрії. Так, в складі Австрії це було після XVIII століття. Так, хух. Давайте ще тоді культуру і розходимось. По-перше, запам’ятайте собі філософа… мандрівного філософа… його портрет вам треба знати обов’язково: Григорій Савич Сковорода. Так, він – відомий український філософ. Він почав писати філо… софію в формі байок. Мабуть, ви знаєте, найвідоміша його збірка – це «Сад божественних пісень». Ну і власне така крилата фраза… він наказав вибити такий напис на своїй могилі: «Світ ловив мене, але не впіймав». Так, можете собі запам’ятати. Музичною столицею України в цей час був Глухів, тому що в Глухові було таке дуже популярне музичне училище. Звідти вийшло багато відомих українських композиторів. Так, наприклад, Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський. Це не просто відомі українські композитори, це в принципі відомі на весь світ композитори-українці, які навчалися в Глухові, в Глухівському училищі. Так, добренько. Е… у Львові в цей час активно діяв архітектор Бернард Меретин. І власне він збудував у Львові собор Святого Юра. Це стиль пізнього європейського бароко. Запам’ятайте собі. А на фасаді ось цього собору, ось тут зверху, бачите, ось… ось тут є скульптура Йогана Пінзеля, називається вона «Юрій Змієборець». Ось вона, ця скульптура. Ви собі, будь ласка, запам’ятовуйте. Це пізнє європейське бароко. Так, добренько. Ще одна церква – це Андріївська церква в Києві. Архітектор – Растреллі. Це теж стиль бароко… європейського. Так, вона така прям лялькова виглядає. Добре. Наступне: це… це не церква, це ратуша в Бучачі. Ратуша – це місце, де збиралися мерія міста. Так, взагалі зазвичай місто… воно належало якомусь там шляхтичу, тобто ну місто не було вільне, воно комусь належало. Так, але міста деякі вони мали магдебурзьке право. Магдебурзьке право – це права міста обирати собі органи влади. Так, тобто в містах, в яких діяло магдебурзьке право, люди обирали мерію, і ця мерія збиралась на засідання в ратушах. Так, тобто ось ця ратуша означає, що в Бучачі в 1751 році діяло магдебурзьке право, і Бучач не належав якомусь там шляхтичу, а в Бучачі люди самі обирали собі органи влади. Так, наступне: Покровська церква в Києві. Архітектор – Григорович-Барський. Це теж стиль… ну, бароко, не українського, просто бароко. Так, можете собі запам’ятати. Григорович-Барський взагалі в стилі бароко жив і творив. Так, ще один храм – це Троїцький собор в Самарі, в Новомосковську. Особливість цього… особливість цього храму в тому, що він побудований без жодного цвяха. Ну, мається на увазі дерев’яного, без жодного металевого цвяха. І саме про цей храм Гончар писав в своєму романі «Собор». Так, добренько. Палац Кирила Розумовського в Батурині. Кирило Розумовський такий палац собі побудував. Це вже в стилі класицизму. Це класицизм. Так, добре, окей. І останнє – це Успенський собор Почаївської лаври. Так, ось можете собі запам’ятати, це теж стиль бароко, теж стиль бароко. Добре, окей. Завдання, яке було цього року на НМТ: «З’ясуйте, яке зображення є реверсом цієї монетки». Страшне завдання, якого всі боялися. Так, дивимося уважно. На цій монетці в нас намальована… ви можете впізнати? Це скульптура Юрія Зміє