Transcription
Сьогодні такі загальні думки про, ну, про те, що відбувається, про розвиток штучного інтелекту, про роботу психолога і все таке інше. І от що цікаве, що якби постає питання, чи зможе штучний інтелект замінити психолога. І якщо відповідати на нього, то варто, в принципі, зрозуміти, що в принципі робить психолог. Тоді, мабуть, стане зрозуміліше, бо те, що очікують люди, і ті очікування, які вони закладають в штучний інтелект, це одне. А те, що реально міг би робити психолог, виходячи з того, що таке взагалі людська психіка, це інше.
Тому якби можна відповісти, що звісно зможе штучний інтелект замінити психолога. Безумовно, він вже його замінив по факту. Е, бо люди, вони хочуть саме того, що вони якби просять у штучного інтелекту, щоб він їм щось говорив, е, погоджувався з ними. А головне, найголовніше, щоб він їм сказав, що з ними, що з ними не так і як їм бути, і що з ними буде далі і все таке інше, щоб він визначив там, я не знаю, тип особистості, коли ти помреш, ким тобі краще працювати, ну, короче, все таке інше знання.
Бо в принципі головна відмінність якби уявного від реального в тому, що людина не може знати всіх цих відповідей. Не може. Отой горизонт подій, оцей от термін, е, з квантової механіки, ми не можемо. Людська свідомість не може перешагнути через цей горизонт подій і дізнатися, що буде потім. Це принципова відмінність, бо якщо ти можеш зазирнути за горизонт подій, тоді ти не людина.
Бо людина, люди, які називають себе атеїстами, які говорять, що Бога не існує, вони створили собі Бога. Саме Бога, не машину, не інтелект, не прилад. Вони створили Творця. І головна відмінність цього Творця від всіх інших винаходів людства в тому, що цей творець може створювати сам. Оце головна відмінність, що не те, що він може замінити труд людини, як, наприклад, це зробив там ткацький верстат. Ні, він може замінити людину взагалі. В принципі, не потрібно буде ідеї. Більше не потрібно, бо творець він сам створює. Це той, хто може зазирнути за горизонт подій. Ну, в теорії.
Тобто, розумієте, в чому справа? Тому оця от функція перекладається якби людиною на штучний інтелект і він говорить щось там умовно кажучи, виходячи з твоєї здібності, тобі краще працювати піздоболом. Окей. Отак от. Звісно, якби психолог, психоаналітик, це такий збірний термін, розумієте? Я його вживаю. Е, не може так сказати. Ну, психологи говорять, але це неможливо, бо ти не знаєш. Єдине, що ти можеш робити - це фантазувати на цю тему, щось придумувати, вигадувати. І то ти будеш виходити в цих фантазіях. Ці фантазії в тебе будуть базуватися. виключно на твоїх власних страхах, виключно на них. Ти будеш хотіти того, ти будеш приписувати інші особистості, ті якості, яких ти боїшся. От і все. Тобто ти все одно будеш замкнений в цій капсулі. Ти не можеш вийти далі.
Якщо ти можеш вийти далі, ти не людина, бо саме незнання робить нас людьми. Саме оця от штука, принципова штука, що ми не можемо знати, хто ми такі, робить нас тими, ким ми є. на противагу, наприклад, штучного інтелекту, якому приписують ідею. Ми поміщаємо тут цю ідею, що він буде це знати, він зможе нам відповісти на всі питання: хто такий, хто така людина, звідки вона взялася, звідки вийшло життя, куди ми прямуємо, все, все, все, все, все розповість. Ну, ми так думаємо, бо ми розраховуємо, що створивши надентелект, да, це коли всі там умовно кажучи штучні інтелекти об'єднаються в один надентелект. І цей надентелект якраз, ну, ідея полягає в тому, що він буде знати те, що людина принципово не може знати. Це принцип.
Тому якби, звісно, в нас ця ідея знання, вона якби постійно перебуває серед людей. Це наш страх, це вигляд трансформований нашого страху, що ми нічого не знаємо. Тому ми хочемо щось знати, просто щоб нам не було страшно жити. Тому все одно ці професії завжди були, є і будуть. Там гадалки, тарологи, все, все, все, все. Це не від того, що вони обманюють, це від того, що вони заспокоюють. А насправді вони не можуть знати. Но це неможливо. Неможливо перенестися в той простір. Мм. звідки можна взяти знання і потім прийти назад, умовно кажучи, тобто сягнути за горизонт подій, сягнути за квантову дійсність. Ти зникаєш. Ти просто зникаєш. Якщо ти людина, ти не повернешся звідти ніколи. Це принцип. Ще нікому не вдалося з живих людей здолати цей бар'єр.
Тому це завжди ідея живе в міфі про повстання з мертвих. Це релігія. Ця ідея живе. Ідея над людини. Ідея не людини, Бога. Це Бог може повернутися. з за горизонту подій і знати все він може Бог, а людина ні. В тому і відмінність, розумієте? Тому якби знову повертаючись до питання, чи може штучний інтелект замінити психолога? Звісно, може, якщо виходити з бажань людини, з його страхів. Звісно, але чи буде це знання? Ну, по-перше, асимільовано. Тобто, чи зможеш ти його взяти? Ні, не зможеш. Не зможеш, бо воно не людської природи. Це знання воно не може бути асимільоване тут. Тому скільки б релігій не було, скільки б не було знання про те, як жити класно, як жити, я не знаю, довго, ці знання не можуть асимілюватися. Люди все одно живуть погано, все одно йдуть війни, все одно все погано у всіх, все одно всі жадібні. Це не асимілюється.
В тому та вся справа, бо в принципі ті люди, які створюють і створили цього Бога, вони створювали його виходячи з власних, знову ж таки страхів. Ідея була закладена тоді туди страх. Хтось хотів бути кращим, ніж хтось інший. Хтось хотів заробити грошей більше, ніж хтось інший. Туди була закладена така ідея. Хтось хотів знищити всіх. тих, хто йому не подобається. Отакі ідеї туди були закладені. Тобто це ідеї, ну, ми все одно виходимо зі своїх страхів. Все одно. Тому якби, ну, хто такі були оті якби пророки? Будда, там Христос, це були люди, які були позбавлені страху. В них його не було, тому вони змогли перейти. Людина боїться, людина смертна. Ми боїмося жити, ми боїмося помирати. Ми взагалі, в принципі, боїмося. Ми замкнені в цьому. І це є наша людяність.
Тому, якщо навіть штучний інтелект буде психологом, він є психологом вже для багатьох людей, які бояться жити, які бояться реального контакту з реальною людиною. Він, по-перше, не зможе дати це знання. Воно не буде асимільоване. А по-друге, ну, це не зробить тебе людиною. Тебе це не зробить Богом і не зробить людиною. Це буде наркоз. Тебе просто присплять як собаку і все. Ти будеш бачити красивий сон. Ну так, короче, матриця. Ну, я в тому плані, що штучний інтелект там не є якимось поганим чи хорошим. Просто якби наша людська природа виходить з того, що ми не знаємо, ми не здатні знати, ми здатні лише йти шляхом до знання, до істини. Оце єдине, що ми можемо зробити. ти шлях і там цей шлях відомий. Знову ж таки, це знання є. Можемо його асимілювати чи ні? Оце питання. Скоріш за все ні. Бо скільки б пророки не проходили цей шлях, скільки б вони нам не показували, як це робиться, ніхто не може повторити це за ними. Ми можемо йти, ми можемо наближуватися, але якби якщо ти можеш перейти, тоді ти вже не людина. Ну отакі от справи. М щось я ще хотів сказати.
Психологія, людина, природа, да, незнання ми не можемо знати, але цей шлях - це і є істина. для нас саме і ти, знаючи, що ти нічого не узнаєш. Оце якби справжнє просвітлення. Оце та сингулярність, до якої прямує штучний інтелект. Але це така сингулярність для людини, для штучного інтелекту. Сингулярність - це буде абсолютне знання, коли він зможе осягнути все одночасно. Ну, час зупиниться, бо ти доженеш, доженеш, ти зможеш бути на одному рівні з усіма процесами, які відбуваються в одиницю часу. Тоді час зупиниться і все зупиниться. Це буде сингулярність.
Для людини сингулярність виглядає по-іншому. Згідно нашої природи ми не можемо осягнути всі знання. Ми не можемо стати Богом принаймні в людській подобі, в цьому житті. Але ми можемо дійти з іншого боку. Ну, так би мовити, з чорного входу ми можемо зайти, з зі входу нашої природи людської ми можемо зайти з незнання. Це буде така, ну, типа антисингулярність. Ми можемо зрозуміти, що ми нічого не знаємо. Ну, тобто це така фраза, вона може здаватися дивною, простою, ще там якоюсь. Ви спробуйте це зробіть. Спробуйте, як там казав Крішнамурті, звільнити себе від знання. От спробуйте це зробити, бо у вас нічого не вийде. Ви все одно будете знати, хто ви такі, що ви час закінчите це робити і ви повернетесь, і ви знов повернетесь в звичну вам атмосферу. Ви будете тут все знати, де ви сидите, адрес, як вас будь-який сьогодні день. Це знання. От спробуйте звільнитись від нього і жити так, ніби ви нічого не знаєте. Це теж буде стан Бога. Тоді ви будете вільні в своєму виборі. І тоді, ну, якщо логічно виходити з цієї ідеї, ви можете знати все, якщо ви досягли стану абсолютного незнання. Це якби різні шляхи, але результат один і той самий. Але ми не можемо піти шляхом знання, бо ми не здатні на це. Чи здатні ми не знати? Не знаю. Кришномуртія говорить, що здатні, але це треба напрягтися, бо ми ж хочемо все знати, відмовитись від ідеї бути Богу.
Оце психологія, оце реальний діалог з людиною, коли людина виходить з позиції, що вона принципово не може знати, хто сидить перед нею. Не може. Більш того, вона не може знати, хто взагалі я такий, звідки я взявся, скільки живе людство. Ніхто не знає, звідки ми взялися. Ніхто. Ти народжуєшся, тобі говорять, що ти людина. Всі так говорять. А звідки вони це взяли? Звідки? Ніхто не знає. Всі просто повторюють. Оце шлях знання. і він віддаде нас в тупік. Може штучний інтелект може вийти з нього, але ми ні. Ми не здатні на це. Ми можемо піти шляхом незнання, але це, ну, питання нам видається набагато більш складніше. Нам здається, що легше стати Богом, чим людиною. Так воно б, мабуть, і є. Бо якщо люди обирають психолога штучний інтелект, який веде їх до Бога, сам будучи Богом, це і є Бог. Він творець. Він може створювати життя. Це ознака Творця. Отак от.